ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ СТРАТЕГІЙ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ В ПІДЛІТКОВОМУ ТА РАННЬОМУ ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

БУЛАТЕВИЧ, Н., ДОМАРАЦЬКА, О. (2025). PSYCHOLOGICAL FACTORS OF EATING BEHAVIOR IN ADOLESCENCE AND EARLY YOUTH. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Social Work, 1(10), 56–63. https://doi.org/10.17721/2616-7786.2024/10-1/8

Вступ. Поширеність розладів харчової поведінки (ХП) серед підлітків в Україні та в усьому світі спонукає до проведення досліджень з виявлення її психологічних чинників. Вироблення стратегій здорової харчової поведінки та вивчення впливу сімейних стосунків й індивідуальних особливостей підлітків на її формування обговорюється фахівцями в міжнародних дослідженнях і залишається актуальною темою для психологів в Україні. Метою пропонованої статті є дослідження зв'язку між стратегіями ХП в підлітковому й ранньому юнацькому віці та копінг-поведінкою в системі сімейної взаємодії.
Методи. У публікації використано анкетування, що передбачало збір даних про соціально-демографічні характеристики учасників, голландський опитувальник харчової поведінки, шкалу сімейної адаптації та згуртованості FACES-3, чекліст копінг-стратегій для дітей і підлітків (Children's Coping Strategies Checklist) та шкалу оцінки стосунків між батьками та дітьми.
Результати. Описано вияв стратегій ХП у підлітків, визначено значущі відмінності у вираженості емоційної й обмежувальної харчової поведінки між хлопцями та дівчатками. Встановлено, що характеристики функціонування сімейної системи, такі як згуртованість і здатність до адаптації, не пов'язані зі стратегіями харчової поведінки. Значущі предиктори стратегій ХП підлітків охоплювали параметри їхньої взаємодії з батьками в поєднанні зі стратегіями подолання, зокрема уникаючою стратегією фантазійного мислення.
Висновки. Фантазійне мислення як уникаюча копінг-стратегія сприяє формуванню різних типів ХП. Міра вираженості емоціогенної харчової поведінки обумовлена спільною дією зазначеного копінгу в поєднанні з недостатньо добре організованою взаємодією з батьком. Обмежувальна стратегія обумовлюється фантазійним мисленням та низькою мірою використання пошуку підтримки своїм діям і залежить від статі. Отримані результати можна врахувати у плануванні індивідуальних консультацій і групових сесій з підлітками та юнаками, у частині застосування прийомів розвитку усвідомлення своїх переживань у стресових життєвих ситуаціях й уміння витримувати їх. Такі вміння перешкоджатимуть використанню непродуктивної стратегії фантазійного мислення.