Просторово-часовий аналіз хвиль холоду в Україні за багаторічний період
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2026
Автор(и) :
Пінчук, Дмитро
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
1/2
ISSN :
1728-2721
Початкова сторінка :
23
Кінцева сторінка :
30
Цитування :
[APA 7] Шевченко, О. Г., Пінчук, Д., & Сніжко, С. І. (2026). Просторово-часовий аналіз хвиль холоду в Україні за багаторічний період. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, (1/2), 23–30. https://doi.org/10.17721/1728-2721.2026.96.3
[ДСТУ] Шевченко О. Г., Пінчук Д., Сніжко С. І. Просторово-часовий аналіз хвиль холоду в Україні за багаторічний період. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія. 2026. Вип. 1/2. С. 23—30. DOI: 10.17721/1728-2721.2026.96.3
Вступ. Незважаючи на значний негативний вплив хвиль холоду (ХХ).на здоров’я людей і можливість катастрофічних наслідків після їх вияву, ці екстремальні атмосферні явища залишаються недостатньо вивченими в Україні, що обумовлює високу актуальність їх дослідження. Метою цього дослідження є здійснення просторово-часового аналізу хвиль холоду на території України за багаторічний період.
Методи. Ідентифікація хвиль холоду в даному дослідженні ґрунтується на використанні Heat and Cold Wave Index, який обчислюється для кожної локації на основі принаймні трьох послідовних днів, коли як мінімальна, так і максимальна добові температури одночасно перевищують 90-й процентиль (для хвиль тепла) або нижчі за 10-й процентиль (для хвиль холоду), визначені із 30-річного кліматологічного базового періоду (1981–2010 рр.). Для характеристики хвиль холоду були застосовані сезонна (І2) та річна (І3) інтенсивність. Для виконання задач цього дослідження використано набір даних ClimUAd за 1961–2020 рр., що містить щоденні значення мінімальної, максимальної та середньої температури повітря 178 метеорологічних станцій України, інтерпольовані на сітку 0,1°×0,1°. Для реалізації завдань цієї роботи було використано 70 точок, які рівномірно (по 2–3 точки на область) розподілені по всій території України. Обробка даних у роботі реалізована за допомогою скриптів, написаних авторами мовою програмування Python. Картографічне подання просторового розподілу характеристик хвиль холоду виконано за допомогою програм «QGIS» і «SagaGIS».
Результати. На основі просторово-часового аналізу хвиль холоду в Україні за 1961–2020 рр. установлено, що у 1991–2020 рр. кількість випадків ХХ скоротилася на 40 %, порівняно з 1961–1990 рр. У холодний період тривалість хвиль холоду була вищою, ніж у теплий. У сучасний період, 1991–2020 рр., спостерігається зменшення тривалості ХХ у холодний період. Найтриваліші хвилі холоду були в 1985 р. – 38 днів, у 1963 – 26 днів і 2012 р. – 26 днів, що суттєво перевищує середні значення. За період 1991–2020 рр. середня сезонна інтенсивність хвиль холоду (I2) у теплий період варіювалася від 1,8 °C до 10,2 °C, зниження середнього значення сезонної інтенсивності становить приблизно 2–8 °C, порівняно з попереднім кліматичним періодом. За період 1991–2020 рр. середня сезонна інтенсивність хвиль холоду у холодний період варіювалася в межах 9–28 °C, зниження порівняно з періодом 1961–1990 рр. становить 11–29 °C. Показано, що на території України найтривалішою (38 днів) і найінтенсивнішою (сезонна інтенсивність І2 – 149,5°C, річна І3 – 9,8°C) за період 1961–2020 рр. була хвиля холоду лютого – березня 1985 р. Вона поширилася по всій території України з температурами, які в окремі дні опускалися до -34° C у Сумській і Харківській областях.
Висновки. Отже, установлено зменшення частоти, тривалості та інтенсивності хвиль холоду в Україні (особливо після 1980-х років), що підтверджує вплив глобального потепління на термічний режим території та відповідає тенденціям зміни характеристик хвиль холоду, що спостерігаються у світі.
Методи. Ідентифікація хвиль холоду в даному дослідженні ґрунтується на використанні Heat and Cold Wave Index, який обчислюється для кожної локації на основі принаймні трьох послідовних днів, коли як мінімальна, так і максимальна добові температури одночасно перевищують 90-й процентиль (для хвиль тепла) або нижчі за 10-й процентиль (для хвиль холоду), визначені із 30-річного кліматологічного базового періоду (1981–2010 рр.). Для характеристики хвиль холоду були застосовані сезонна (І2) та річна (І3) інтенсивність. Для виконання задач цього дослідження використано набір даних ClimUAd за 1961–2020 рр., що містить щоденні значення мінімальної, максимальної та середньої температури повітря 178 метеорологічних станцій України, інтерпольовані на сітку 0,1°×0,1°. Для реалізації завдань цієї роботи було використано 70 точок, які рівномірно (по 2–3 точки на область) розподілені по всій території України. Обробка даних у роботі реалізована за допомогою скриптів, написаних авторами мовою програмування Python. Картографічне подання просторового розподілу характеристик хвиль холоду виконано за допомогою програм «QGIS» і «SagaGIS».
Результати. На основі просторово-часового аналізу хвиль холоду в Україні за 1961–2020 рр. установлено, що у 1991–2020 рр. кількість випадків ХХ скоротилася на 40 %, порівняно з 1961–1990 рр. У холодний період тривалість хвиль холоду була вищою, ніж у теплий. У сучасний період, 1991–2020 рр., спостерігається зменшення тривалості ХХ у холодний період. Найтриваліші хвилі холоду були в 1985 р. – 38 днів, у 1963 – 26 днів і 2012 р. – 26 днів, що суттєво перевищує середні значення. За період 1991–2020 рр. середня сезонна інтенсивність хвиль холоду (I2) у теплий період варіювалася від 1,8 °C до 10,2 °C, зниження середнього значення сезонної інтенсивності становить приблизно 2–8 °C, порівняно з попереднім кліматичним періодом. За період 1991–2020 рр. середня сезонна інтенсивність хвиль холоду у холодний період варіювалася в межах 9–28 °C, зниження порівняно з періодом 1961–1990 рр. становить 11–29 °C. Показано, що на території України найтривалішою (38 днів) і найінтенсивнішою (сезонна інтенсивність І2 – 149,5°C, річна І3 – 9,8°C) за період 1961–2020 рр. була хвиля холоду лютого – березня 1985 р. Вона поширилася по всій території України з температурами, які в окремі дні опускалися до -34° C у Сумській і Харківській областях.
Висновки. Отже, установлено зменшення частоти, тривалості та інтенсивності хвиль холоду в Україні (особливо після 1980-х років), що підтверджує вплив глобального потепління на термічний режим території та відповідає тенденціям зміни характеристик хвиль холоду, що спостерігаються у світі.
Галузі знань та спеціальності :
E4 Науки про Землю
Галузі науки і техніки (FOS) :
Науки про Землю та суміжні науки про навколишнє середовище
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
2.27 MB
Контрольна сума :
(MD5):f8902584fd20a59670dfedfa7ab0c2d6
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International