ГАЗЕТНИЙ ДИСКУРС ЯК ТИП МАСОВО-ІНФОРМАЦІЙНОГО ДИСКУРСУ

Карпенко Ю. В. Газетний дискурс як тип масово-інформаційного дискурсу // Studia Linguistica. – 2018. – Вип. 12. – С. 38-49.

Статтю присвячено дослідженню характерних ознак газетного дискурсу як одного з типів масово-інформаційного дискурсу. На основі відомих лінгвістиці класифікацій дискурсу проаналізовано місце газетного дискурсу, з’ясовано, що він є оцінним, розлогим, аргументованим, діалогічним, маніпулятивним. Визначено його основні функції (інформування, вплив) та категорії (когнітивні, комунікативні, метадискурсивні). Газетний дискурс розглянуто з позицій адресанта й адресата медійних повідомлень. Оскільки реципієнтом газетної комунікації є масова аудиторія з різними інтересами, ступенем інформованості, інтелектом, підготовкою, віком, культурою, життєвим досвідом, географічним розташуванням, адресант постає перед складним завданням залучення якнайбільшої частини цієї аудиторії саме до їхнього видання. Для цього автори використовують різні моделі подачі змісту (фактичну й авторську), прийоми та засоби презентування інформації, добираючи відповідні потребам адресата виразні вербальні й невербальні компоненти, апелюючи до його свідомості, впливаючи на нього за допомогою поєднання експресії і стандарту. У статті розмежовано терміни “засоби масової інформації” (ЗМІ) та “засоби масової комунікації” (ЗМК). ЗМІ відповідають за масове інформування суспільства, є монологічними, односпрямованими, а ЗМК, формуючи суспільну думку, впливають на суспільну та індивідуальну свідомість, створюють ситуації діалогічності / інтерактивності, різноспрямованості інформаційного потоку. Обґрунтовано різнобічні цілі газетного дискурсу: інформування, вплив на читача і формування суспільної думки, зокрема, коли мова йде про ЗМК нового покоління – електронні газетні видання. З’ясовано, що ці конвергентні медіа як осередок сучасного газетного дискурсу, – легкодоступні, швидкі, популярні серед молоді, мають додаткові можливості (фото- чи відеосюжети, коментарі, обговорення, гіперпосилання на інші джерела, двосторонній звʼязок), тому адресант має ефективніший вплив на необхідну категорію адресатів.