Психологічні особливості впливу стресу на суб’єктивне відчуття самотності у молоді

Сокоренко Т. Психологічні особливості впливу стресу на суб’єктивне відчуття самотності у молоді : кваліфікаційна робота : 053 Психологія / Сокоренко Тетяна Миколаївна ; наук. кер. А. С. Вавілова. Київ, 2025. 98 с.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в уточненні позитивного зв’язку між суб’єктивно пережитим стресом і відчуттям самотності у молоді в контексті сучасних соціокультурних викликів, а саме підвищення ризику самотності внаслідок впливу стресу, що особливо актуально в умовах постпандемічного та воєнного досвіду молодого покоління. В межах дослідження розширено уявлення про роль життєстійкості та її компонентів як медіатора цього зв’язку, що дозволило поглибити розуміння механізмів адаптації особистості до підвищеного емоційного напруження. Представлено комплексну теоретичну концепцію суб’єктивного відчуття самотності як феномену, що формується не лише під впливом зовнішніх соціальних факторів, але й залежить від індивідуальних особливостей когнітивного оцінювання стресових подій та наявності внутрішніх ресурсів.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження мають суттєве практичне значення для розробки психологічних програм, спрямованих на зниження суб’єктивного відчуття самотності у молоді шляхом оптимізації стресового реагування та зміцнення життєстійкості. Встановлений зв’язок між рівнем стресу та переживанням самотності дозволяє враховувати психоемоційний стан як важливий фактор, який впливає на соціальне функціонування особистості, навіть за наявності об’єктивної соціальної підтримки. Особливої уваги заслуговує роль життєстійкості як буферного чинника, що пом’якшує вплив стресу на самотність. Це відкриває можливості для практичного застосування результатів у сфері індивідуального та групового психологічного консультування, тренінгової роботи, освітніх програм із розвитку емоційного інтелекту, гнучкості мислення та навичок саморегуляції. Запропоновані техніки когнітивного рефреймінгу, усвідомленості (mindfulness), планування, розвитку гнучкості мислення та соціальної активності можуть бути включені до програм психопрофілактики та психологічного відновлення.