Синтез, кристалічна будова, термічна стійкість та аналіз поверхні Хіршфельда сполук купруму(II) азаметалокраунового типу з 4-йодпіразолом

Реакція купрум(ІІ) хлориду та купрум(ІІ) броміду з 4-йодпіразолом (HIpz або C3H3IN2) у присутності мідного порошку в ацетонітрилі призводить до утворення відповідних триядерних піразолатних комплексів купруму(ІІ) [Cu3(OH)(C3H2IN2)3Cl2·2CH3CN]2 (1), та [Cu3(OH)(C3H2IN2)3Br2]n (2), відповідно. Обидва комплекси зберігають ядро [Cu3(μ3-OH)(μ-Ipz)3]²⁺, але при цьому наявні певні відмінності у молекулярній та кристалічній
структурі цих сполук. Кристалічна структура комплексу 1 складається з триядерних одиниць 9-azaMC-3, пов’язаних аніонами хлору в димери та організованих в полімерні ланцюги за допомогою водневих зв’язків, утворених між атомами гідрогену OH групи та аніонами Cl⁻ сусідніх фрагментів. Кристалічна структура комплексу 2 побудована з паралельної упаковки супрамолекулярних ланцюгів, що проходять уздовж напряму осі c. У межах кожного ланцюга триядерні субодиниці комплексу металокраунового типу з’єднані між собою містковими атомами брому. Аналіз геометрії координаційного оточення показав, що геометрія координаційних поліедрів п’ятикоординованих йонів купруму(II) в обох структурах є проміжною між тригонально-біпірамідальною та квадратно-пірамідальною. Процес термічної деградації синтезованих комплексів металокраунової будови вивчений за допомогою диференціального термічного аналізу та термогравіметрії. Аналіз поверхні Хіршфельда був проведений для дослідження міжмолекулярних атомних контактів у кристалічній структурі вищезазначених комплексів.

Синтез, кристалічна будова, термічна стійкість та аналіз поверхні Хіршфельда сполук купруму(II) азаметалокраунового типу з 4-йодпіразолом / О. С. Виноградов. та ін. Journal of Chemistry and Technologies. 2024. Т. 32, № 3. С. 554–569. doi: 10.15421/jchemtech.v32i3.305413