Параметри
Розвиток універсального міжнародного права та його регіональних підсистем на сучасному етапі
Дата випуску :
2015
Автор(и) :
Зубар Інна Валентинівна
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Буткевич Ольга Володимирівна
Анотація :
У дисертації наведене теоретичне узагальнення та результати комплексного аналізу розвитку та взаємодії універсального міжнародного права та його регіональних підсистем на сучасному етапі з урахуванням ролі відповідно універсальних та регіональних міжнародних організацій в міжнародних правотворчих та правозастосовних процесах. Основні результати наукового дослідження полягають у нижчезазначеному:
1. Визначено, що основою для становлення та розвитку регіональних підсистем сучасного міжнародного права були регіональні нормативні системи, що формувалися в регіонах Стародавньої Греції та Риму, Стародавньої Індії та Китаю, Північної Африки тощо. Шляхом поступового міжрегіонального поширення певних регіональних міжнародно-правових норм, стало можливим виокремлення певних спільних для різних регіонів принципів, норм, підходів до врегулювання тих чи інших відносин (наприклад, дипломатичних відносин). Наробки (норми та принципи), які в подальшому складали основу універсального міжнародного права, виникали одноманітно і в однаковому правовому виразі в різних регіонах, без їх взаємовпливів, що свідчить про об’єктивну основу таких норм у природі міжнародних відносин. Саме такі норми і принципи відбивають сутність універсального міжнародного права, спільного усім народам і лягли в основу комплексу імперативних норм міжнародного права, універсальних принципів міжнародного права.
Найбільш виразно різниця між регіональними підсистемами міжнародного права від початку їх формування проявляється у тих сферах, які найбільш тісно пов’язані із відповідною культурою, правосвідомістю народів – захист прав людини, міжнародна правосуб’єктність, переважання тих чи інших джерел міжнародного права тощо. Зазначені самобутні норми та принципи формують правову специфіку відповідного регіону.
2. Протягом історії універсальне та регіональне міжнародне право пройшло кілька етапів взаємодії: переважання регіонального компоненту в
міжнародному праві стародавнього періоду; поступове тяжіння до універсалізму в міжнародно-правовій практиці Середньовіччя; закріплення ідеї універсалізму в міжнародно-правових джерелах Вестфальського періоду; закріплення універсального міжнародного права наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
3. Досліджено та визначено роль європейського регіону у процесі становлення класичного (з XVIII століття), а потім – сучасного універсального міжнародного права. Так, встановлено, що на формування норм сучасного універсального міжнародного права здійснило вплив не лише поширення норм європейського правопорядку в інших регіонах світу шляхом колоніальних завоювань, проте й європейська наукова думка, роботи та твори різних європейських вчених та дослідників. Саме в так званих проектах «вічного миру», основною метою яких було створення об’єднання держав, що забезпечило б мирне співіснування та співробітництво між останніми, розроблялися основні принципи сучасного універсального правопорядку, що сьогодні закріплені в Статуті ООН.
До недоліків цього процесу належить європоцентричний характер класичного універсального міжнародного права та його тлумачення на основі концепції «права цивілізованих націй».
4. Встановлено, що основною ідеєю, навколо якої було сформовано універсальний правопорядок у ХХ столітті, була ідея забезпечення міжнародного миру та безпеки у відносинах між державами. На межі ХХ та ХХІ століть в універсальному правопорядку все більшу роль почала відігравати ідея забезпечення прав та свобод людини. Саме права і свободи людини стають головним орієнтиром у подальшому розвитку універсального міжнародного права, і тому його подальший розвиток можна охарактеризувати поступовим перетворенням з етатичного на гомоцентричне міжнародне право.
Ключові слова: універсальний правопорядок, універсальні норми, «право міжнародної спільноти», загальне міжнародне право, проекти «вічного миру», регіональні підсистеми міжнародного права, регіональні організації, регіональні норми, реформа ООН, «право вето», взаємодія ООН з регіональними організаціями, міжнародне право ХХІ століття.
1. Визначено, що основою для становлення та розвитку регіональних підсистем сучасного міжнародного права були регіональні нормативні системи, що формувалися в регіонах Стародавньої Греції та Риму, Стародавньої Індії та Китаю, Північної Африки тощо. Шляхом поступового міжрегіонального поширення певних регіональних міжнародно-правових норм, стало можливим виокремлення певних спільних для різних регіонів принципів, норм, підходів до врегулювання тих чи інших відносин (наприклад, дипломатичних відносин). Наробки (норми та принципи), які в подальшому складали основу універсального міжнародного права, виникали одноманітно і в однаковому правовому виразі в різних регіонах, без їх взаємовпливів, що свідчить про об’єктивну основу таких норм у природі міжнародних відносин. Саме такі норми і принципи відбивають сутність універсального міжнародного права, спільного усім народам і лягли в основу комплексу імперативних норм міжнародного права, універсальних принципів міжнародного права.
Найбільш виразно різниця між регіональними підсистемами міжнародного права від початку їх формування проявляється у тих сферах, які найбільш тісно пов’язані із відповідною культурою, правосвідомістю народів – захист прав людини, міжнародна правосуб’єктність, переважання тих чи інших джерел міжнародного права тощо. Зазначені самобутні норми та принципи формують правову специфіку відповідного регіону.
2. Протягом історії універсальне та регіональне міжнародне право пройшло кілька етапів взаємодії: переважання регіонального компоненту в
міжнародному праві стародавнього періоду; поступове тяжіння до універсалізму в міжнародно-правовій практиці Середньовіччя; закріплення ідеї універсалізму в міжнародно-правових джерелах Вестфальського періоду; закріплення універсального міжнародного права наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
3. Досліджено та визначено роль європейського регіону у процесі становлення класичного (з XVIII століття), а потім – сучасного універсального міжнародного права. Так, встановлено, що на формування норм сучасного універсального міжнародного права здійснило вплив не лише поширення норм європейського правопорядку в інших регіонах світу шляхом колоніальних завоювань, проте й європейська наукова думка, роботи та твори різних європейських вчених та дослідників. Саме в так званих проектах «вічного миру», основною метою яких було створення об’єднання держав, що забезпечило б мирне співіснування та співробітництво між останніми, розроблялися основні принципи сучасного універсального правопорядку, що сьогодні закріплені в Статуті ООН.
До недоліків цього процесу належить європоцентричний характер класичного універсального міжнародного права та його тлумачення на основі концепції «права цивілізованих націй».
4. Встановлено, що основною ідеєю, навколо якої було сформовано універсальний правопорядок у ХХ столітті, була ідея забезпечення міжнародного миру та безпеки у відносинах між державами. На межі ХХ та ХХІ століть в універсальному правопорядку все більшу роль почала відігравати ідея забезпечення прав та свобод людини. Саме права і свободи людини стають головним орієнтиром у подальшому розвитку універсального міжнародного права, і тому його подальший розвиток можна охарактеризувати поступовим перетворенням з етатичного на гомоцентричне міжнародне право.
Ключові слова: універсальний правопорядок, універсальні норми, «право міжнародної спільноти», загальне міжнародне право, проекти «вічного миру», регіональні підсистеми міжнародного права, регіональні організації, регіональні норми, реформа ООН, «право вето», взаємодія ООН з регіональними організаціями, міжнародне право ХХІ століття.
Бібліографічний опис :
Зубар І. В. Розвиток універсального міжнародного права та його регіональних підсистем на сучасному етапі : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11 «Міжнародне право» / Зубар Інна Валентинівна. - Київ, 2015. - 225 с.
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
1.2 MB
Контрольна сума:
(MD5):a298a331be18967fcb364ff6fad93682
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY-NC-ND