Стилістичні інструменти нацистської пропаганди: функціональний аналіз слоганів Третього Рейху

Щука, Д. А., Ольховська, Н. С. (2025). Стилістичні інструменти нацистської пропаганди: функціональний аналіз слоганів Третього Рейху. Studia Linguistica, 26, 147–156. https://doi.org/10.17721/StudLing2025.26.147-156

У статті здійснено функціональний аналіз стилістичних особливостей пропагандистських гасел Третього Райху, розміщених на плакатах з архіву German Propaganda Archive of Posters (Calvin University). Дослідження спрямоване на виявлення мовних механізмів впливу, зокрема імперативів, номіналізацій, повторів та синтаксичних конструкцій, які формували колективну ідентичність і підсилювали ідеологічний меседж нацистської пропаганди. Для аналізу застосовано комплекс методів: лінгвостилістичний, прагматичний, контекстологічний та дискурсивний. Такий підхід дозволив розкрити, як граматичні засоби створювали емоційну напругу і закликали до дії, а також формували уявлення про “народну спільноту” (Volksgemeinschaft) через мовне конструювання образу ворога і суспільної солідарності. Результати дослідження свідчать, що імперативні конструкції й номінативні форми гасел мали потужний вплив на свідомість адресатів, створюючи відчуття терміновості та морального обов’язку. Повторення, афористичність і контрастні синтаксичні структури посилювали переконливість і спонукали до мобілізації мас. У висновках підкреслено, що мова виступає не просто засобом формування тексту, а потужним інструментом ідеологічного впливу, який дозволяє транслювати, закріплювати й нормалізовувати політичні наративи. Стилістичні прийоми, використані в гаслах Третього Рейху, виконували функцію активізації масової свідомості, створення ефекту єдності та виправдання агресивної політики режиму. Вони сприяли формуванню узагальненого образу ворога, закликали до негайної дії й посилювали почуття лояльності до влади. Перспективи подальших досліджень включають глибший аналіз семантики, прагматики й візуального оформлення пропагандистських текстів, а також їхню рецепцію в історичному контексті. Такий підхід сприятиме ширшому розумінню механізмів мовної маніпуляції та може бути застосований у сучасних студіях політичної комунікації, критичного дискурсивного аналізу та вивчення колективної пам’яті.