Сліпий перекладацький експеримент: крізь терни до якости

Сайко К.О., Сайко М.А. Сліпий перекладацький експеримент: крізь терни до якости. Наукові записки. Серія: Філологічні науки. 2024. № 3(210). С. 265-273.

У статті представлено критичний погляд на дескриптивно-квантитативні та деякі парадигмальні підходи до перекладознавчих розвідок. Описано та обґрунтовано новий методологічний підхід до провадження досліджень – сліпий перекладацький експеримент. Він спрямований на об’єктивне оцінення індустрійної якости перекладу, за якого надавачі перекладових послуг не знають, що переклад аналізуватимуть крізь перекладознавчу, а не замовницьку чи споживацьку оптику. Запропонована модель експериментально-емпіричного та, з огляду на передбачені прескриптивні висновки, застосовного дослідження складається з чотирьох послідовних фаз: проєктування, збирання, оцінювання та завершення. Кожна фаза докладно описана з акцентом на ключових операціях та їхніх особливостях. Увесь дослідний процес передбачає виконання 15-ти операцій. Наголошено на необхідності мислити нелінійно та за потреби відмовитися від надмірної алгоритмізації деяких кроків. Новаторським аспектом дослідження є фокус на колективних надавачах перекладових послуг, зокрема агенціях, роботи яких (приміром, непублічні тексти, а надто галузеві тексти з високим ступенем фаховомовности) часто лишаються поза увагою академічних досліджень. Понад то, учасниками експерименту можуть бути індивідуальні надавачі перекладових послуг, а також додаткові виконавці (викладачі перекладу, студенти та знавці відповідної мовної пари). Склад учасників експерименту (колективних/індивідуальних), їхня кількість і характеристики, а також перекладове замовлення залежать від евристичних гіпотез дослідника. Провадження сліпого перекладацького експерименту та оприлюднення його результатів, посеред того й надання публічного доступу до емпіричної бази, передбачає взяття до уваги етичних аспектів, пов’язаних з усіма учасниками експерименту та иншими причетними особами. Методологічний підхід сприятиме виявленню універсалій перекладу та проблемних явищ у підготовці перекладачів, а тому уможливить удосконалення практичної перекладацької діяльности. Автори переконані, що підхід має потенціял стати сполучною ланкою між стратегічним запіллям (теорією) та фронтом (практикою).