Геопросторова організація гастрономічного ландшафту

Nesterchuk, I. K. (2026). Geospatial Organization of the Gastronomic Landscape. Географія та туризм, (83), 11–17. https://doi.org/10.17721/2308-135X.2026.83.11-17

Метою дослідження є комплексне вивчення геопросторової організації гастрономічного ландшафту як складової соціально-культурного та економічного простору територій, з метою виявлення закономірностей його формування й розвитку, аналізу територіальної структури та просторової диференціації гастрономічних об’єктів, визначення сукупності природно-географічних, історико культурних і соціально-економічних чинників впливу, а також оцінки ролі гастрономії у забезпеченні сталого розвитку територій, підвищенні їх туристичної привабливості та формуванні локальної ідентичності. Методика дослідження ґрунтується на комплексному підході, що поєднує загальнонаукові та спеціальні географічні методи. У процесі дослідження застосовано аналіз і синтез для узагальнення теоретичних положень щодо гастрономічного ландшафту; системно-структурний підхід - для виявлення елементів і взаємозв’язків його геопросторової організації; картографічний та геоінформаційний методи - для аналізу територіального розміщення гастрономічних об’єктів і просторових закономірностей їх концентрації; статистичні методи - для оцінки кількісних показників розвитку гастрономічної діяльності; порівняльно-географічний метод - для зіставлення гастрономічних ландшафтів різних територій. Польові дослідження та контент-аналіз відкритих джерел використано для уточнення сучасного стану та специфіки гастрономічного ландшафту. Результати засвідчили, що геопросторова організація гастрономічного ландшафту має виражену територіальну диференціацію, зумовлену поєднанням природно-географічних, історико-культурних та соціально-економічних чинників. В роботі наукова новизна полягає в обґрунтуванні гастрономічного ландшафту як складової культурного та соціально-економічного простору території та виявленні особливостей його геопросторової організації. Уперше систематизовано чинники формування гастрономічного ландшафту з позицій просторового аналізу та конструктивно-географічних. Практична значущість полягає в можливості використання отриманих результатів для просторового планування та розвитку гастрономічної інфраструктури територій. Виявлені закономірності геопросторової організації гастрономічного ландшафту можуть бути використані органами місцевого самоврядування та суб’єктами туристичної діяльності при розробленні стратегій розвитку територій, програм підтримки локальних гастрономічних брендів і формуванні туристичних маршрутів.