ГЕМОЛОГІЧНЕ ПРАВО УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Кірін, Р., Баранов, П., Козьяков, І. (2021). GEMOLOGICAL LAW OF UKRAINE: FORMATION PROBLEMS AND DEVELOPMENT PROSPECTS. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 2(93), 6–14. https://doi.org/10.17721/1728-2713.93.01

Проаналізовано наукові та законодавчі положення, пов'язані з особливостями правового регулювання відносин у сфері гемологічної діяльності належність, яка нині є неоднозначною, оскільки вони потрапляють і до системи валютного (складової фінансово-кредитного або бюджетно-фінансового законодавства), і до системи промислового законодавства, маючи при цьому у змісті приписи гірничого, господарського, цивільного, адміністративного, податкового, митного та експертного законодавства. Запропоновано розглядати гемологічне право як сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері організації та здійснення гемологічної діяльності, пов'язаної із набуттям права користування, видобування, власності, використання та операціями з гемологічними об'єктами у вигляді надрових, мінеральних, виробничих і вторинних ресурсів, контролем за їх обігом та експертизою. Наголошено, що включення дорогоцінного каміння та металів з наявними геолого-мінералогічними, фізико-хімічними, ювелірно-промисловими та правовими відмінностями, як комплексного об'єкта у сферу дії єдиного законодавчого акту, можна було розглядати виправданим лише на початковій стадії формування законодавчої бази в цій сфері. Наведено положення, згідно з якими визнається, що чинний закон застарів, оскільки: 1) його предмет регулювання переведено переважно на підзаконний рівень; 2) передбачені в ньому механізми поповнення державних фондів суперечливі, неповні і на практиці практично не реалізуються; 3) форма обмежень в обігу коштовних об'єктів та їх обґрунтованість є дискусійними; 4) відносини з якості та безпечності виробів, захисту прав споживачів, забезпечення балансу публічних та приватних інтересів, рівності суб'єктів господарювання, конкурентоспроможності галузі потребують євроінтеграційного оновлення у правовому регулюванні. Автори, вперше у геолого-правовій науці, пропонують сформувати структуру системи гемологічного права на принципах диференціації виду гемологозначущої діяльності для родових утворень (гемолого-ресурсне право, право гемологічного обігу, право гемологічної експертизи) та виду гемологічних об'єктів і ресурсів – для безпосередніх угрупоувань. Перспективи розвитку гемологічного законодавства пов'язуються із зведенням його до певної узгодженої системи, забезпеченням єдності шляхом внутрішнього та зовнішнього вдосконалення змісту та розробки Гемологічного кодексу України.