Академічний дискурс грузинської україністики: "Великий Кобзар Тарас Шевченко" Міхеїла Кінцурашвілі (Ясамані)
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2026
Автор(и) :
Мчеделадзе, Іване
Тбіліський державний університет ім. Іване Джавахішвілі, Центр україністики ім. проф. Отара Баканідзе
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
1(29), ч. 1
ISSN :
2410-4094
Початкова сторінка :
98
Кінцева сторінка :
119
Цитування :
[APA 7] Грицик, Л., & Мчеделадзе, І. (2026). Академічний дискурс грузинської україністики: "Великий Кобзар Тарас Шевченко" Міхеїла Кінцурашвілі (Ясамані). Шевченкознавчі студії, (29), ч. 1, 98–119. https://doi.org/10.17721/2410-4094.2026.1(29).1/98-119
[ДСТУ] Грицик Л., Мчеделадзе І. Академічний дискурс грузинської україністики: "Великий Кобзар Тарас Шевченко" Міхеїла Кінцурашвілі (Ясамані). Шевченкознавчі студії. 2026. Вип. 1(29), ч. 1. С. 98—119. DOI: 10.17721/2410-4094.2026.1(29).1/98-119 (дата звернення: 30.07.2026).
Вступ. У статті на матеріалі маловідомому, зокрема для українського читача, простежується процес становлення грузинсько-українського літературознавчого дискурсу, до якого залучаються матеріали, пов'язані з постаттю М. Кінцурашвілі – літературознавця, перекладача, україніста. Вперше у поле дослідження введено дисертаційну працю вченого "Великий Кобзар Тарас Шевченко", захищену в Тбіліському університеті 1944 року.Методи. У роботі використано комплекс методів: порівняльно- історичний, біографічний, контактно-генетичний, порівняльно- типологічний, матеріали шевченкознавчих та перекладознавчих студій, а також напрацювання дослідників українсько-грузинських літературно-культурних взаємин.Результати. "Ясамані з незрозумілих мені причин, – писав О. Олесь, який також був пов'язаний із Харковом і вважався талановитим учнем М. Сумцова, – чомусь залишений без уваги" (із журналу "Театрі да цховреба" за 1915 рік). Постать Міхеїла Кінцурашвілі недостатньо відома в Україні. Про нього як про перекладача більше знають шевченкознавці. О. Мушкудіані, працюючи із фондом М. Кінцурашвілі, крім "Заповіту", назвав іще 48 Шевченкових творів грузинською мовою. Деякі з них привертали увагу картвелологів. Згадують ім'я М. Кінцурашвілі й дослідники О. Олеся, до творів якого він також звертався, презентував у журналі "Ганатлеба" за 1911 рік. Презентуючи кілька перекладів ("О слово рідне! Орле скутий!"), підготував невеличку заставку про творчість О. Олеся, який також не раз звертався до перекладів із Ясамані. За участь у революційній боротьбі М. Кінцурашвілі був засланий у Сибір, але уже 1908 р. повернувся до Харкова, став студентом університету й улюбленим учнем М. Сумцова, який і запропонував йому компаративного характеру працю "Шевченко, Церетелі, Кольцов, Нікітін (спільні мотиви)". По суті, звідти і почалися порівняльні висліди М. Кінцурашвілі, які при уважному читанні нагадують сліди уроків наставника – М. Сумцова, сприяють розвитку перекладу, взаємопізнанню народів.Висновки. Результати вивчення матеріалу дозволяють робити висновки про мету, завдання українознавчих студій у Грузії, роль харківського грузинського осередку в діяльності "Громади", налагодженні контактів з українськими письменниками, зокрема О. Олесем, про роль Тбіліського університету в розвитку україністики.
Галузі знань та спеціальності :
B11 Філологія (за спеціалізаціями)
Галузі науки і техніки (FOS) :
Мови та література
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
428.75 KB
Контрольна сума :
(MD5):3a6fa0374de5755b7b9e8e77ec813b3b
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International