ОРГАНІЗАЦІЯ СТУДЕНТОЦЕНТРОВАНОГО НАВЧАННЯ ЗІ СТУДЕНТАМИ ФАКУЛЬТЕТУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Лазоренко, Л., Красненко, О. (2021). ОРГАНІЗАЦІЯ СТУДЕНТОЦЕНТРОВАНОГО НАВЧАННЯ ЗІ СТУДЕНТАМИ ФАКУЛЬТЕТУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies(2), 42–46. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2021.30.11

Розглядаються шляхи розв'язання проблеми використання студентоцентрованого навчання (СЦН) для студентів ІТ спеціальностей. У сучасних конкурентних умовах розвитку ринку праці випускники університетів мають бути краще підготовлені до майбутньої професійної діяльності. Наводиться досвід теоретичних досліджень щодо студентоцентрованого підходу до навчання. Автори зупиняються на труднощах набуття нової педагогічної парадигми, яка стверджує зміну "від викладання до навчання" у дидактиці вищої освіти. Підкреслюється необхідність складної систематичної роботи, пов'язаної з розробкою стратегій оцифровування освіти. Зосереджено увагу на результатах навчання з погляду розвитку комунікативних компетенцій.У науковій праці зазначено про необхідність упроваджувати студентоцентрований підхід у викладання англійської мови професійного спрямування (ESP), що базується на розвитку компетентнісного підходу, який дозволяє принести особистісний сенс до освітнього процесу. Роз'яснено, що цей підхід ставить на перше місце не інформованість людини, а уміння розв'язувати проблеми, які виникають у різних життєвих ситуаціях. Доведено, що СЦН забезпечує особистісне й когнітивне зростання студентів, а також стимулює лідерство та міжособистісне спілкування. За такого підходу студенти беруть участь у створенні свого навчального досвіду, будучи незалежними у виборі способів набуття знань.Наведено завдання для ІТ студентів, які показують, як СЦН стимулює їх розмірковувати, аналізувати, синтезувати, критикувати та застосовувати свої знання в реальних ситуаціях. У студентоцентрованій парадигмі освіти розвиток суб'єктів освітнього процесу зосереджується на сучасних гуманістичних знаннях, таких категоріях, як "суб'єкт", "свобода", "саморозвиток", "цілісність", "діалог". Отже, викладачі сприяють позитивним результатам студентів і підвищують їхню мотивацію.Автори показують приклади використання таких методів навчання, як онлайн-дослідження, Веб-квест, метод проєктів, метод розв'язання проблем, перевернуте навчання, які мотивують студентів, підвищують співпрацю та продуктивність роботи в команді, сприяють спілкуванню й обміну знаннями, а також розвивають критичне мислення і творчий підхід. Як результат, студенти набувають практичного досвіду та стають впевненими в собі, вільно володіючи навичками XXІ ст.