Гендерні стереотипи в мовній картині світу українців ХІХ-XX століть

Барановська І. В. Гендерні стереотипи в мовній картині світу українців ХІХ-XX століть : кваліфікаційна робота освітнього ступеня «магістр» : 035.01 українська мова та література / наук. кер. Л. Гнатюк. Київ, 2024. 82 с.

Актуальність пропонованого дослідження зумовлена необхідністю вивчення специфіки вербалізації гендерних стереотипів у фразеологічних одиницях крізь призму мовної картини світу українців ХІХ-XX століть. Мета магістерської роботи полягає у виявленні особливостей мовного відтворення гендерних стереотипів у фразеологічних одиницях, зафіксованих у «Фразеологічному словнику української мови» та збірці Матвія Номиса «Українські приказки, прислів’я і таке інше». Для досягнення мети необхідно виконати такі завдання: виокремити фразеологічні одиниці, у яких відображені гендерні стереотипи, покласифікувати вибрані одиниці за стереотипами відповідних статей (жінок і чоловіків) і здійснити лінгвістичний аналіз цих фразеологічних одиниць. Об’єктом дослідження стали фразеологічні одиниці, де зафіксовано гендерні стереотипи. Предметом вивчення є специфіка вербалізації гендерних стереотипів у фразеологічних одиницях крізь мовну картину світу українців XIX – XX століть. Для проведення дослідження використовувалися загальнонаукові (аналізу, синтезу, порівняння) та лінгвістичні методи дослідження (описовий, контекстуального та компонентного аналізу). Результати дослідження показали, що найбільшу групу становлять фразеологічні одиниці, які репродукують гендерні стереотипи про жінок. Меншою групою є фразеологічні одиниці, що вказують на гендерні стереотипи про чоловіків. Основними способами вербалізації гендерних стереотипів у фразеологічних одиницях є використання загальновживаних й архаїчних лексем: жінка, чоловік, мати, батько, дівчина, хлопець, муж, невістка тощо; порівняння; протиставлення; зіставлення; гіперболізація та інші. Не менш важливим способом мовного осмислення дійсності є мовна гра через різні види римування у пареміях.