Лексикографічне опрацювання іменника в наддністрянському говорі
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
31 травня 2026 р.
Автор(и) :
Османова, Віта
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
2
ISSN :
2709-8494
Початкова сторінка :
78
Кінцева сторінка :
83
Цитування :
[APA 7] Османова, В. (2026). Лексикографічне опрацювання іменника в наддністрянському говорі. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (2), 78–83. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2026.40.11
[ДСТУ] Османова В. Лексикографічне опрацювання іменника в наддністрянському говорі. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. 2026. № 2. С. 78—83. DOI: 10.17721/1728-2659.2026.40.11 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ. Сучасна українська діалектологія перебуває на етапі переходу від екстенсивного накопичення матеріалу до системного моделювання лексичних масивів окремих говорів. Наддністрянський говір, як один із центральних та найбільш архаїчних діалектів південно-західного наріччя, має давню лексикографічну традицію. Проте в лінгвістиці досі відсутній спеціалізований частиномовний словник іменників цього ареалу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю збереження унікальних рис діалектної субстантивної лексики, яка становить ядро мовної системи та фіксує матеріальну й духовну культуру етносу, перед загрозою нівеляції під впливом літературної мови. Метою статті є обґрунтування теоретичних засад укладання словника іменників наддністрянського говору та розробка моделі словникової статті.
Методи.Дослідження ґрунтується на антропоцентричному підході до мови та принципі "слово в тексті". Основним джерелом фактажу слугував експедиційний метод (запис живого мовлення в селах Львівської та Тернопільської областей). Для аналізу семантичної структури слова використано метод контекстуального аналізу, що дав змогу виявити приховані семантичні зв’язки та конотації. Інвентаризацію одиниць здійснено за допомогою описового методу, а їх систематизацію – шляхом лексикографічного моделювання.
Результати. У статті проаналізовано стан лексикографічного опрацювання наддністрянського говору та виявлено лакуну в сегменті частиномовних словників. Апробовано для діалектних словників структуру словникової статті, яка включає п’ять зон: 1) заголовного слова; 2) граматичну; 3) семантичну; 4) ілюстративну; 5) фразеологічну. На прикладі реєстру продемонстровано ефективність запропонованої моделі. Зокрема, доведено доцільність подання фонетичних варіантів у межах однієї статті для збереження семантичної цілісності. Виявлено специфічні семантичні зсуви та зафіксовано унікальні граматичні форми.
Висновки. Створення словника іменників є перспективним напрямом діалектологічних студій, що дає змогу створити багатовимірний лінгвістичний портрет регіону. Запропонована методика лексикографування забезпечує фіксацію не лише лексичного складу, а й граматичних та фонетичних особливостей говору в їхньому природному контексті. Зібраний матеріал слугуватиме надійною джерельною базою для подальших етнолінгвістичних та історико-етимологічних розвідок, документуючи мовну пам’ять Галичини.
Методи.Дослідження ґрунтується на антропоцентричному підході до мови та принципі "слово в тексті". Основним джерелом фактажу слугував експедиційний метод (запис живого мовлення в селах Львівської та Тернопільської областей). Для аналізу семантичної структури слова використано метод контекстуального аналізу, що дав змогу виявити приховані семантичні зв’язки та конотації. Інвентаризацію одиниць здійснено за допомогою описового методу, а їх систематизацію – шляхом лексикографічного моделювання.
Результати. У статті проаналізовано стан лексикографічного опрацювання наддністрянського говору та виявлено лакуну в сегменті частиномовних словників. Апробовано для діалектних словників структуру словникової статті, яка включає п’ять зон: 1) заголовного слова; 2) граматичну; 3) семантичну; 4) ілюстративну; 5) фразеологічну. На прикладі реєстру продемонстровано ефективність запропонованої моделі. Зокрема, доведено доцільність подання фонетичних варіантів у межах однієї статті для збереження семантичної цілісності. Виявлено специфічні семантичні зсуви та зафіксовано унікальні граматичні форми.
Висновки. Створення словника іменників є перспективним напрямом діалектологічних студій, що дає змогу створити багатовимірний лінгвістичний портрет регіону. Запропонована методика лексикографування забезпечує фіксацію не лише лексичного складу, а й граматичних та фонетичних особливостей говору в їхньому природному контексті. Зібраний матеріал слугуватиме надійною джерельною базою для подальших етнолінгвістичних та історико-етимологічних розвідок, документуючи мовну пам’ять Галичини.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
411.44 KB
Контрольна сума :
(MD5):a65cc42aec1f76c5d27fbc1c1223326e
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International