Лексикографічне опрацювання іменника в наддністрянському говорі

Османова, В. (2026). Lexicographic Processing of the Noun in the Dnister Dialect. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика(2), 78–83. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2026.40.11

Вступ. Сучасна українська діалектологія перебуває на етапі переходу від екстенсивного накопичення матеріалу до системного моделювання лексичних масивів окремих говорів. Наддністрянський говір, як один із центральних та найбільш архаїчних діалектів південно-західного наріччя, має давню лексикографічну традицію. Проте в лінгвістиці досі відсутній спеціалізований частиномовний словник іменників цього ареалу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю збереження унікальних рис діалектної субстантивної лексики, яка становить ядро мовної системи та фіксує матеріальну й духовну культуру етносу, перед загрозою нівеляції під впливом літературної мови. Метою статті є обґрунтування теоретичних засад укладання словника іменників наддністрянського говору та розробка моделі словникової статті.
Методи.Дослідження ґрунтується на антропоцентричному підході до мови та принципі "слово в тексті". Основним джерелом фактажу слугував експедиційний метод (запис живого мовлення в селах Львівської та Тернопільської областей). Для аналізу семантичної структури слова використано метод контекстуального аналізу, що дав змогу виявити приховані семантичні зв’язки та конотації. Інвентаризацію одиниць здійснено за допомогою описового методу, а їх систематизацію – шляхом лексикографічного моделювання.
Результати. У статті проаналізовано стан лексикографічного опрацювання наддністрянського говору та виявлено лакуну в сегменті частиномовних словників. Апробовано для діалектних словників структуру словникової статті, яка включає п’ять зон: 1) заголовного слова; 2) граматичну; 3) семантичну; 4) ілюстративну; 5) фразеологічну. На прикладі реєстру продемонстровано ефективність запропонованої моделі. Зокрема, доведено доцільність подання фонетичних варіантів у межах однієї статті для збереження семантичної цілісності. Виявлено специфічні семантичні зсуви та зафіксовано унікальні граматичні форми.
Висновки. Створення словника іменників є перспективним напрямом діалектологічних студій, що дає змогу створити багатовимірний лінгвістичний портрет регіону. Запропонована методика лексикографування забезпечує фіксацію не лише лексичного складу, а й граматичних та фонетичних особливостей говору в їхньому природному контексті. Зібраний матеріал слугуватиме надійною джерельною базою для подальших етнолінгвістичних та історико-етимологічних розвідок, документуючи мовну пам’ять Галичини.