Emotions in sports discourse (based on Modern English)
Тип публікації :
Магістерська робота
Дата випуску :
2026
Автор(и) :
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Англійська
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Priadko, A. (2026). Emotions in sports discourse (based on Modern English) [Master's thesis, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/34656
[ДСТУ] Priadko A. Emotions in sports discourse (based on Modern English) : master's thesis : 035 Philology / A. Priadko ; supervisor A. Stolyarova. Kyiv, 2026. 87 p. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/34656 (date of access: 14.09.2026).
У цій магістерській роботі досліджується лінгвістичне відображення та регулювання емоцій у спортивному дискурсі, з особливим акцентом на Чемпіонаті світу «Формула-1». У дослідженні застосовано багатоаспектний підхід, що спирається на ідеї соціокогнітивної лінгвістики, аналізу дискурсу, теорії медіакомунікації та прагматики.
Актуальність дослідження визначається «афективним поворотом» у лінгвістиці, де емоції розглядаються як ключовий ресурс для конструювання медіатизованих подій; при цьому певні лінгвістичні засоби вираження емоцій залишаються недостатньо вивченими. Для досягнення поставленої мети було вивчено характерні риси емоційного дискурсу в різних ролях та контекстах, виявлено, як учасники керують емоціями у межах сучасної спортивної комунікації. Об’єктом дослідження є мова Чемпіонату світу «Формула-1» 2024 року, яку знаходимо у прес-конференціях, інтерв’ю та радіовисловленнях спортсменів. Предметом розвідки виступають лінгвістичні, стилістичні та просодичні особливості вираження емоцій у дискурсі «Формули-1».
В ході дослідження було встановлено, що «Формула-1» функціонує як медіатизований емоційний простір, що характеризується чіткою ієрархією функціональних жанрів. Було виявлено фундаментальну закономірність у систематичному переході між мовою дії (первинні жанри, такі як командне радіо) та мовою рефлексії (вторинні жанри, такі як інтерв’ю). На лексичному та прагматичному рівні було виявлено закономірність «лексичної заміни», яка захищає професійне «обличчя» пілота. Вивчення дискурсу вболівальників продемонструвало, що цифрові платформи перетворили глядачів на активних «просумерів», які колективно конструюють емоційну реальність спорту. Нарешті, дослідження підтвердило, що англійська мова слугує «аналітичним щитом» для неносіїв, тоді як рідна мова може стати основним інструментом для вивільнення емоцій.
З методологічної точки зору у дослідженні використовуються якісні та кількісні методи дослідження, включно зі структурно-функціональним аналізом та статистичним синтезом. Дослідження робить внесок у ширшу сферу спортивної лінгвістики, надаючи систематичну основу для розуміння вербалізації емоційності та емотивності.
Актуальність дослідження визначається «афективним поворотом» у лінгвістиці, де емоції розглядаються як ключовий ресурс для конструювання медіатизованих подій; при цьому певні лінгвістичні засоби вираження емоцій залишаються недостатньо вивченими. Для досягнення поставленої мети було вивчено характерні риси емоційного дискурсу в різних ролях та контекстах, виявлено, як учасники керують емоціями у межах сучасної спортивної комунікації. Об’єктом дослідження є мова Чемпіонату світу «Формула-1» 2024 року, яку знаходимо у прес-конференціях, інтерв’ю та радіовисловленнях спортсменів. Предметом розвідки виступають лінгвістичні, стилістичні та просодичні особливості вираження емоцій у дискурсі «Формули-1».
В ході дослідження було встановлено, що «Формула-1» функціонує як медіатизований емоційний простір, що характеризується чіткою ієрархією функціональних жанрів. Було виявлено фундаментальну закономірність у систематичному переході між мовою дії (первинні жанри, такі як командне радіо) та мовою рефлексії (вторинні жанри, такі як інтерв’ю). На лексичному та прагматичному рівні було виявлено закономірність «лексичної заміни», яка захищає професійне «обличчя» пілота. Вивчення дискурсу вболівальників продемонструвало, що цифрові платформи перетворили глядачів на активних «просумерів», які колективно конструюють емоційну реальність спорту. Нарешті, дослідження підтвердило, що англійська мова слугує «аналітичним щитом» для неносіїв, тоді як рідна мова може стати основним інструментом для вивільнення емоцій.
З методологічної точки зору у дослідженні використовуються якісні та кількісні методи дослідження, включно зі структурно-функціональним аналізом та статистичним синтезом. Дослідження робить внесок у ширшу сферу спортивної лінгвістики, надаючи систематичну основу для розуміння вербалізації емоційності та емотивності.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
7.68 MB
Контрольна сума :
(MD5):538b4b3ddef90e845d69757d88a67fbe