АЛГОРИТМ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ОСОБОВОГО СКЛАДУ У РАЙОНІ ПРОВЕДЕННЯ ВОЄННИХ (БОЙОВИХ) ДІЙ

Беспалько, А., Лелюк, М. (2023). ALGORITHM OF PSYCHOLOGICAL SUPPORT OF PERSONNEL IN THE AREA OF MILITARY (COMBAT) OPERATIONS. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military-special sciences(4), 9–13. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2022.52.9-13

Досліджено питання психологічного супроводу особового складу в районі ведення воєнних (бойових) дій. Розглянуто підходи різних науковців до визначення поняття "психологічний супровід", здійснено обговорення його основних елементів та змісту. Проаналізовано різні наукові підходи до вирішення проблеми психологічного супроводу і можна стверджувати, що психологічний супровід є ефективним засобом для нейтралізації широкого спектра складних, непередбачуваних та динамічних дестабілізуючих внутрішніх і зовнішніх чинників та призначений для роботи з різними категоріями громадян. Запропоновано основні принципи психологічного супроводу особового складу, визначено основні завдання та ключові сфери впливу особистості. Психологічний супровід у загальній системі психологічного забезпечення ЗС України розглянуто як цілісну ієрархічну структуру, яка має визначену мету і завдання, єдину методичну підпорядкованість. В основу технології психологічного супроводу особового складу покладено типові життєві ситуації та проблеми, що виникають під час безпосередньої участі в бойових діях, вікові особливості та ідеї психологічного та соціально-педагогічного супроводу професійної діяльності військовослужбовців. Терміни та основні етапи психологічного супроводу обумовлені, з одного боку, адаптаційними можливостями та особливостями протікання психічних процесів військовослужбовців в умовах надмірного психофізичного навантаження, що викликані гіперекстремальною ситуацією, а з іншого, – нормативно-правовим забезпеченням системи психологічного забезпечення ЗС України та об'єктивною ситуацією на певних театрах бойових дій. Ознаками успішної реалізації психологічного супроводу є: розвиток в особового складу; особистісної готовності до навчання та саморозвитку, зростання вольової саморегуляції та мотиваційної готовності; адекватного сприйняття дійсності; успішного орієнтування в динамічній обстановці; позитивного оцінювання власних можливостей і впевненості у позитивних кінцевих результатах; соціальної активності, зростання впевненості та довіри до найближчого соціального оточення; підвищення самооцінки, зниження рівня показників тривожності та агресивності; особистісної готовності до виконання бойових завдань.