Адміністративно-правові засади охорони селекційних досягнень у рослинництві України

На підставі аналізу історико-правових засад правового регулювання та охорони селекційних досягнень у рослинництві проведено періодизацію виникнення і розвитку інституту управління у сфері селекційних досягнень, який умовно можна відокремити на сім періодів.
Перший період від зародження землеробства і проіснував до середини XIX століття та характеризується періодом організації емпіричного вивчення насіння культивованих рослин здебільшого за морфологічними ознаками з метою подальшого добору кращих (за розміром, формою, забарвленням, масою тощо) для задоволення потреб споживачів і подальшого добору кращих зразків рослин.
Другий період охоплює період з 1840р. і проіснував до 1921р. Цей період характеризується порівняльним випробуванням сортів (посівного насіння). На створене у 1845р. одне із відділень Департаменту сільського господарства було покладено завдання «по видачі привілеїв» на винаходи у сільському господарстві. У той період існувала особлива інспекція сільського господарства південних імперій, яка складалася з інспектора, чотирьох його помічників із особливих доручень.
Третій період (1922−1931рр.) характеризується створенням у 1922р. Сорто насіннєвого управління Цукротресту з насіннєвими розсадниками і мережею колективних сортовипробувань та Всеукраїнського товариства насінництва, що сприяло дослідженню селекційних досягнень у рослинництві із запровадженням єдиної методології проведення роботи в усіх дослідних станцій і приватних ферм на основі раціоналізму.
Четвертий період (1932−1991рр.) характеризується створенням у 1932р. єдиної Всесоюзної державної сортомережі, та створенням у подальшому сортовипробувальних пунктів з різних культур у кожній республіці.
П’ятий період (1992−2001рр.) започаткував перейменування у 1992р. Державної комісії із сортовипробуванню сільськогосподарських культур в Державну комісію України з випробування та охорони сортів рослин Міністерства сільського господарства і продовольства України та прийняттям у 1993р. Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» та визнання України членом Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин (1995р.).
Шостий період (2002−2010рр.) характерний тим, що у 2002р. на базі Державної комісії з випробування та охорони сортів рослин, було утворено Державну служби з охорони прав на сорти рослин та Український інститут експертизи сортів рослин.
Сьомий період з 2011 року по сьогоднішній день характеризується новим етапом розвитку охорони селекційних досягнень у рослинництві.

Ключові слова: адміністративно-правова охорона, сорт рослин, селекційні досягнення, рослинництво, органи управління, система суб’єктів, патент, адміністративна відповідальність, удосконалення законодавства.

Савіцька В. В. Адміністративно-правові засади охорони селекційних досягнень у рослинництві України : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право / Савіцька Вікторія Валентинівна - Київ, 2016. - 210 с.