ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ МІНЕРАЛОГІЧНОЇ ЗОНАЛЬНОСТІ ЗАЛІЗОРУДНИХ РИБЕКІТОВИХ МЕТАСОМАТИТІВ КРИВОРІЗЬКОГО БАСЕЙНУ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2017
Автор(и) :
Стрельцов, В.
Євтєхов, В.
Євтєхова, А.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
1
Випуск :
76
ISSN :
1728-2713
Початкова сторінка :
52
Кінцева сторінка :
57
Цитування :
[APA 7] Стрельцов, В., Євтєхов, В., & Євтєхова, А. (2017). ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ МІНЕРАЛОГІЧНОЇ ЗОНАЛЬНОСТІ ЗАЛІЗОРУДНИХ РИБЕКІТОВИХ МЕТАСОМАТИТІВ КРИВОРІЗЬКОГО БАСЕЙНУ. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 1(76), 52–57. https://doi.org/10.17721/1728-2713.76.08
[ДСТУ] Стрельцов В., Євтєхов В., Євтєхова А. ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ МІНЕРАЛОГІЧНОЇ ЗОНАЛЬНОСТІ ЗАЛІЗОРУДНИХ РИБЕКІТОВИХ МЕТАСОМАТИТІВ КРИВОРІЗЬКОГО БАСЕЙНУ. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2017. Т. 1, № 76. С. 52—57. DOI: 10.17721/1728-2713.76.08 (дата звернення: 25.07.2026).
Натрієвий метасоматоз відноситься до епігенетичних геологічних процесів, які мали суттєвий вплив на мінералогічні показники та збагачуваність метаморфогенних бідних магнетитових руд (магнетитових кварцитів). Він спричинив утворення егіринових та рибекітових метасоматитів у продуктивних товщах шести з дев'яти залізорудних родовищ, що розробляють чотири гірничозбагачувальні комбінати Криворізького басейну. Рибекітові метасоматити формувались при відносно низьких термодинамічних показниках середовища мінералоутворення, тому мають значно більше поширення в порівнянні з егіриновими, відповідно, 90 та 10% від загального об'єму тіл метасоматично змінених руд. Тіла рибекітових метасоматитів, що були об'єктом дослідження авторів, мають максимальну потужність за умови їх утворення у верствах безсилікатних залізнослюдко-магнетитових (до 100 м, середній показник – 56 м) та магнетитових (до 70 м, в середньому 47 м) кварцитів, які складають центральні частини залізистих горизонтів саксаганської світи. За рахунок кумінгтоніт-магнетитових та магнетит-кумінгтонітових кварцитів з периферійних зон горизонтів утворювались тіла рибекітових (магнезіорибекітових) метасоматитів значно меншої потужності, відповідно, до 30 та до 15 м (в середньому 19 і 8 м). Незважаючи на мінеральний склад вихідних магнетитових кварцитів, тіла рибекітових метасоматитів характеризуються аналогічною внутрішньою будовою. Тилова зона, яка безпосередньо прилягає до підвідного каналу метасоматизуючих розчинів, представлена магнетит-рибекітовими метасоматитами. Проміжну зону складають різною мірою рибекітизовані первинні магнетитові кварцити. Передова зона, яку представляють вторинно окварцовані магнетитові кварцити, формувалась внаслідок "відгонки" відпрацьованих метасоматизуючих розчинів, насичених кремнеземом. Для передової зони характерні поступові переходи до незмінених магнетитових кварцитів. Головним трендом мінералогічних змін магнетитових кварцитів у зв'язку з натрієвим метасоматозом було наближення їх складу до практично бімінерального – магнетит + рибекіт (магнезіорибекіт). Рибекіт, близький за складом до стехіометричного, характерний для метасоматитів, які утворились по залізнослюдко-магнетитових та магнетитових кварцитах. При рибекітизації кумінгтоніт-магнетитових і магнетит-кумінгтонітових кварцитів відбувалось, переважно, псевдоморфне заміщення кумінгтоніту натрієвим амфіболом, склад якого відповідає магнезіорибекіту. Результати мінералогічного дослідження рибекітових метасоматитів є основою для вдосконалення методів геологічного, мінералогічного, технологічного картування рудних покладів, корегування мінералого-технологічних класифікацій руд, оптимізації методів усереднення руд перед подачею на збагачувальні фабрики.
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International