Специфіка взаємозв’язку емоцій, інтелекту та посттравматичного стресу в бійців в екстремальних умовах операції об’єднаних сил

Богучарова, О.І. (2020). Специфіка взаємозв’язку емоцій, інтелекту та посттравматичного стресу в бійців в екстремальних умовах операції об’єднаних сил. Український психологічний журнал, 1(13), 30-43. https://doi.org/10.17721/upj.2020.1(13).2

У статті представлено результати аналізу взаємозв'язку посттравматичного стресу й індивідуально-психологічних характеристик у військових і поліцейських, які виконують службові та бойові завдання в зоні Операції об'єднаних сил на Сході України. На вибірці 172 бійців Національної гвардії і Національної поліції доведено, що у військовослужбовців рівень стійкості до бойового стресу вищий, ніж у поліцейських, у яких більше труднощів на війні, зв'язки з показниками стресу, в тому числі з симптомами DSM, високий рівень депресії. Але і у нацгвардійців також високі кореляції з нейротизацією, безнадією, загальною тривожністю. Більш того, їхній оптимізм вдвічі нижчий, ніж у поліцейських. Однак, клінічних ознак ПТСР у вибірці не виявлено. На базі авторської нестандартизованої шкали «негативної емоційності» встановлено статистично значущі відмінності між однією групою бійців вибірки з психологічними ознаками посттравматичного стресу й іншою групою «норми». Вони стосуються тривоги, депресії, безнадійності, а також показників інтелекту. Доведено, що чим вищий показники інтелектуальних здібностей, тим нижчий рівень переживання бойового стресу. Середньо-високий інтелект визначає високу ймовірність низької уразливості бійця до посттравматичного стресу (група «норми»). З'ясовано, що значну роль у формуванні ознак посттравматичного стресу відіграють індивідуально-психологічні характеристики особистості бійця, ніж чинник бойової психічної травми. Показано, що виконання різних службово-бойових завдань і приналежність до різних бойових підрозділів є прогностичним показником різного ступеня емоційної стійкості і сензитивності до бойового стресу, але водночас і використання різних психологічних ресурсів упорання: поліцейські – соціально-психологічних, нацгвардійці – особистісних.