Земельно-ресурсний потенціал Закарпатської області як фактор розвитку аграрних моносистем

Смочко, Н. М. (2020). Земельно-ресурсний потенціал Закарпатської області як фактор розвитку аграрних моносистем. Географія та туризм, (60), 73–85. https://doi.org/10.17721/2308-135x.2020.60.73-85

Метою даної роботи є аналіз земельно-ресурсного потенціалу Закарпатської області та основних тенденцій ефективності його використання. Особливого значення набувають вивчення питання оптимізації використання земель у гірських та передгірських зонах Карпат, оскільки специфічні природнокліматичні та морфологічні умови даного регіону і реорганізація території землекористувань загострюють проблему ефективного розвитку аграрного сектора й екології відтворення земельних ресурсів. Методика. В дослідженні використані загальнонаукові методи, зокрема аналіз, науковий синтез, аналітичний метод, методи порівняння та узагальнення. Для дослідження сучасного стану земельно ресурсного потенціалу Закарпатської області використовувалися відомості Головного управління Держгеокадастру у Закарпатської області та статистичні матеріали Головного управління статистики у Закарпатській області. Для досягнення поставленої мети були використані порівняльно-географічний, статистичний методи дослідження. Наукова новизна. У статті висвітлені тенденції, підходи та особливості використання земельно ресурсного потенціалу Закарпатської області. Досліджено його просторову диференціацію, проаналізовано компонентну структуру земельного фонду Закарпатської області та визначено інтенсивність цільового використання земельних ресурсів регіону. Проведена загальна оцінка використання земельно-ресурсного потенціалу Закарпатської області як основного фактору розвитку аграрних моносистем та визначені напрями його раціонального використання. Визначено, що характерною особливістю земельних ресурсів області є невисокий рівень використання площ, придатних для виробництва сільськогосподарської продукції, також відбувається суттєве вилучення земель під господарське та житлове будівництво. Практичне значення. Результати даного дослідження можуть бути використані у навчальному процесі закладів освіти; при розробленні державних і регіональних програм розвитку аграрної сфери народного господарства; для підготовки нових нормативних, програмних і методичних документів.