Аксіологійність відабревіатурних дериватів української мови в комунікативному просторі російсько-української війни
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
31 травня 2026 р.
Автор(и) :
Вороніна, Ольга
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
2
ISSN :
2709-8494
Початкова сторінка :
20
Кінцева сторінка :
25
Цитування :
[APA 7] Гриценко, С., & Вороніна, О. (2026). Аксіологійність відабревіатурних дериватів української мови в комунікативному просторі російсько-української війни. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (2), 20–25. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2026.40.3
[ДСТУ] Гриценко С., Вороніна О. Аксіологійність відабревіатурних дериватів української мови в комунікативному просторі російсько-української війни. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. 2026. № 2. С. 20—25. DOI: 10.17721/1728-2659.2026.40.3 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ. Наукова студія виконана в аспекті лінгвоаксіології з метою дослідження оцінно маркованих значень відабревіатурних дериватів у комунікативному просторі російсько-української війни. Протягом 2014–2026 рр. українські мовознавці здійснили чимало досліджень, пов’язаних з аналізом лексики зазначеного періоду, і кожна така наукова едиція доповнює сучасну мовну картину. Досліджуваний комунікативний простір супроводжується знаковими подіями, перемогами й утратами, що спричиняють емоційну реакцію носіїв української мови, яка й виявляється в їхньому мовленні, та появу неологізмів, чим і зумовлена актуальність дослідження.
Методи. Застосовано загальнонаукові (індукції, моделювання, синтезу) й лінгвістичні методи (структурний, конент- і дискурс-аналіз, концептуальний аналіз, аксіологійний, інтерпретативний, описовий).
Результати. У науковому дослідженні виокремлено, зградуйовано, описано й проілюстровано шість аксіологійних шкал, основаних на оцінних значеннях відабревіатурних дериватів, виявлених у медійних та розмовних дискурсах, а також мовленні соцмереж, побудовано модель аксіологійності відабревіатурних дериватів. Ця модель включає такі аспекти: суб’єкт оцінки, об’єкт оцінки, оцінний предикат, підґрунтя оцінки: 1) назви осіб, що стосуються контексту російсько-української війни; 2) рівень експресії; 3) ступінь морально-етичної оцінки; 4) рівень впливу інформації під час комунікації; 5) динаміка оцінки в діахронному вимірі; 6) роль засобів ведення російсько-української війни; оцінний стереотип; оцінна шкала: негативна оцінка (Н), частково негативна (ЧН), нейтральна (НО), частково позитивна (ЧП), позитивна (П).
Висновки. Аналіз досліджень мовознавців та дібраного фактичного матеріалу засвідчує, що комунікативний простір російсько-української війни сповнений неологійними одиницями, часто негативно маркованими, зважаючи на емоції, які виникають у носіїв у зв’язку з війною.
Виокремлені зградуйовані аксіологійні значення відабревіатурних дериватів відображають настрої українського суспільства в зазначений період, його поступ, освітні та культурні акценти. Результати дослідження можуть бути корисними не лише в доповненні сучасної мовної картини, а й у внутрішній та зовнішній політиці держави, пошуку засобів боротьби з ворожою пропагандою, побудові векторів діалогу інституційних та неінституційних організацій із українським суспільством під час російсько-української війни та після її завершення.
Методи. Застосовано загальнонаукові (індукції, моделювання, синтезу) й лінгвістичні методи (структурний, конент- і дискурс-аналіз, концептуальний аналіз, аксіологійний, інтерпретативний, описовий).
Результати. У науковому дослідженні виокремлено, зградуйовано, описано й проілюстровано шість аксіологійних шкал, основаних на оцінних значеннях відабревіатурних дериватів, виявлених у медійних та розмовних дискурсах, а також мовленні соцмереж, побудовано модель аксіологійності відабревіатурних дериватів. Ця модель включає такі аспекти: суб’єкт оцінки, об’єкт оцінки, оцінний предикат, підґрунтя оцінки: 1) назви осіб, що стосуються контексту російсько-української війни; 2) рівень експресії; 3) ступінь морально-етичної оцінки; 4) рівень впливу інформації під час комунікації; 5) динаміка оцінки в діахронному вимірі; 6) роль засобів ведення російсько-української війни; оцінний стереотип; оцінна шкала: негативна оцінка (Н), частково негативна (ЧН), нейтральна (НО), частково позитивна (ЧП), позитивна (П).
Висновки. Аналіз досліджень мовознавців та дібраного фактичного матеріалу засвідчує, що комунікативний простір російсько-української війни сповнений неологійними одиницями, часто негативно маркованими, зважаючи на емоції, які виникають у носіїв у зв’язку з війною.
Виокремлені зградуйовані аксіологійні значення відабревіатурних дериватів відображають настрої українського суспільства в зазначений період, його поступ, освітні та культурні акценти. Результати дослідження можуть бути корисними не лише в доповненні сучасної мовної картини, а й у внутрішній та зовнішній політиці держави, пошуку засобів боротьби з ворожою пропагандою, побудові векторів діалогу інституційних та неінституційних організацій із українським суспільством під час російсько-української війни та після її завершення.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
506.99 KB
Контрольна сума :
(MD5):fc584542c98757754dfb2fcd1ddd7520
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International