Аксіологійність відабревіатурних дериватів української мови в комунікативному просторі російсько-української війни

Гриценко, С., Вороніна, О. (2026). Axiologicality of Abbreviative Derivatives of the Ukrainian Language in the Communicative Space of the Russian-Ukrainian War. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика(2), 20–25. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2026.40.3

Вступ. Наукова студія виконана в аспекті лінгвоаксіології з метою дослідження оцінно маркованих значень відабревіатурних дериватів у комунікативному просторі російсько-української війни. Протягом 2014–2026 рр. українські мовознавці здійснили чимало досліджень, пов’язаних з аналізом лексики зазначеного періоду, і кожна така наукова едиція доповнює сучасну мовну картину. Досліджуваний комунікативний простір супроводжується знаковими подіями, перемогами й утратами, що спричиняють емоційну реакцію носіїв української мови, яка й виявляється в їхньому мовленні, та появу неологізмів, чим і зумовлена актуальність дослідження.
Методи. Застосовано загальнонаукові (індукції, моделювання, синтезу) й лінгвістичні методи (структурний, конент- і дискурс-аналіз, концептуальний аналіз, аксіологійний, інтерпретативний, описовий).
Результати. У науковому дослідженні виокремлено, зградуйовано, описано й проілюстровано шість аксіологійних шкал, основаних на оцінних значеннях відабревіатурних дериватів, виявлених у медійних та розмовних дискурсах, а також мовленні соцмереж, побудовано модель аксіологійності відабревіатурних дериватів. Ця модель включає такі аспекти: суб’єкт оцінки, об’єкт оцінки, оцінний предикат, підґрунтя оцінки: 1) назви осіб, що стосуються контексту російсько-української війни; 2) рівень експресії; 3) ступінь морально-етичної оцінки; 4) рівень впливу інформації під час комунікації; 5) динаміка оцінки в діахронному вимірі; 6) роль засобів ведення російсько-української війни; оцінний стереотип; оцінна шкала: негативна оцінка (Н), частково негативна (ЧН), нейтральна (НО), частково позитивна (ЧП), позитивна (П).   
Висновки. Аналіз досліджень мовознавців та дібраного фактичного матеріалу засвідчує, що комунікативний простір російсько-української війни сповнений неологійними одиницями, часто негативно маркованими, зважаючи на емоції, які виникають у носіїв у зв’язку з війною.
Виокремлені зградуйовані аксіологійні значення відабревіатурних дериватів відображають настрої українського суспільства в зазначений період, його поступ, освітні та культурні акценти. Результати дослідження можуть бути корисними не лише в доповненні сучасної мовної картини, а й у внутрішній та зовнішній політиці держави, пошуку засобів боротьби з ворожою пропагандою, побудові векторів діалогу інституційних та неінституційних організацій із українським суспільством під час російсько-української війни та після її завершення.