Ганчір'я – непотріб або цінний ресурс? Утилізація відходів в Українській СРР у 1920-х – на початку 1930-х років

Перга, Т. (2021). Ганчір'я – непотріб або цінний ресурс? Утилізація відходів в Українській СРР у 1920-х – на початку 1930-х років. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, (150), 57–63. https://doi.org/https://doi.org/10.17721/1728-2640.2021.150.9

Проаналізовано вторинне використання відходів в УСРР у 1920-х – на початку 1930-х рр. на прикладі ганчір'я. Дослідження зумовлено нерозкритістю цієї наукової проблеми у вітчизняних і закордонних розвідках. На основі порівняльного аналізу утилізації ганчір'я в Російській імперії та в СРСР (на прикладі України) доведена відсутність розривів у діяльності в цій сфері, що зумовлено визнанням цінності ганчір'я як сировинного ресурсу для розвитку багатьох галузей промисловості, зокрема паперової. Зроблено висновок про реконцептуалізацію відходів у ранньому СРСР, які почали розглядатись як цінний сировинний ресурс для потреб радянської економіки та експорту. Виявлено, що первинний інтерес до збирання ганчір'я зумовила необхідність розширення експорту з метою отримання додаткових валютних надходжень і придбання на них дефіцитних у СРСР техніки і товарів, проте з другої половини 1920-х рр. була визнана його користь і для потреб радянської промисловості. З'ясовано, що з розвитком радянської економіки, розширилось коло замовників ганчір'я й до паперової та легкої промисловості долучились хімічна, галантерейна і будівельна. Розкрито схожість і відмінність багаторівневого механізму збирання ганчір'я і його головних учасників у царській Росії та в Радянському Союзі. Простежено еволюцію його формування та з'ясовано, що у 1920-х р. діяльність зі збирання ганчір'я була децентралізованою і здійснювалась як один із напрямів заготівлі різних видів сільськогосподарської і промислової сировини для радянської економіки широким колом учасників. Поставлено питання про необхідність аналізу дилеми збирання ганчір'я в умовах тотального дефіциту товарів широкого вжитку й бідності населення, яке широко користувалось практиками ремонту одягу, унаслідок чого у смітники часто викидалось майже непридатне для вторинного використання лахміття. Автором не виявлено екологічної мотивації вторинного використання ганчір'я в цей період, проте зроблено висновок, що його наслідки сприяли створенню певних елементів інфраструктури сортування та зберігання відходів, розробці і вдосконаленню правил поводження з ними, що створило основу для більш ефективного і свідомого поводження з відходами у другій половині ХХ ст.