Параметри
Отримання біосумісних децелюляризованих кісткових скафолдів
Тип публікації :
Магістерська робота
Дата випуску :
18 травня 2026 р.
Автор(и) :
Корчева, Вероніка
ННЦ "Інститут біології та медицини", кафедра біохімії
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
Корчева В. В. Отримання біосумісних децелюляризованих кісткових скафолдів : випускна кваліфікаційна робота : 091 Біологія та біохімія / наук. кер. Л. Кот. Київ, 2026. 68 с.
У кваліфікаційній роботі проведено оцінку ефективності різних підходів до децелюляризації губчастої кісткової тканини з метою отримання біосумісних скафолдів із використанням хімічних, фізичних та комбінованих методів децелюляризації, біохімічних методів визначення залишкового вмісту ДНК і загального білка, рентгенографічного аналізу, а також експериментальної моделі підшкірної імплантації in vivo.
Встановлено, що за застосування протоколу з 0,5% Triton X-100 (12 год) досягнуто найнижчого вмісту залишкової ДНК, що відповідало зниженню показника у 3,0–3,3 раза порівняно з контролем. Натомість використання 1% Triton X-100 (6 год) у поєднанні з додатковими етапами обробки супроводжувалося підвищеннямрівня залишкової ДНК у 3,4–4,2 раза.
Показано, що протокол із 0,5% Triton X-100 (12 год) забезпечував більш ефективне збереження білкового компоненту, формуючи оптимальний баланс між видаленням клітинних компонентів і збереженням структури позаклітинного матриксу. Виявлено залежність мікроархітектури отриманих скафолдів від умов децелюляризації: застосування 0,5% Triton X-100 (12 год) сприяло формуванню більш пористої структури, тоді як за інших протоколів відмічалося утворення щільнішої матриці. За результатами дослідження in vivo встановлено, що імплантація отриманих скафолдів не супроводжувалася змінами маси тіла експериментальних тварин, маси внутрішніх органів або розвитком локальних патологічних змін. Ознак системної запальної або імунної відповіді не виявлено, що свідчило про високу біосумісність досліджуваних матеріалів.
Кваліфікаційна робота викладена на 68 сторінках, містить 10 рисунків і 6 таблиць. Список використаних джерел налічує 72 найменування.
Встановлено, що за застосування протоколу з 0,5% Triton X-100 (12 год) досягнуто найнижчого вмісту залишкової ДНК, що відповідало зниженню показника у 3,0–3,3 раза порівняно з контролем. Натомість використання 1% Triton X-100 (6 год) у поєднанні з додатковими етапами обробки супроводжувалося підвищеннямрівня залишкової ДНК у 3,4–4,2 раза.
Показано, що протокол із 0,5% Triton X-100 (12 год) забезпечував більш ефективне збереження білкового компоненту, формуючи оптимальний баланс між видаленням клітинних компонентів і збереженням структури позаклітинного матриксу. Виявлено залежність мікроархітектури отриманих скафолдів від умов децелюляризації: застосування 0,5% Triton X-100 (12 год) сприяло формуванню більш пористої структури, тоді як за інших протоколів відмічалося утворення щільнішої матриці. За результатами дослідження in vivo встановлено, що імплантація отриманих скафолдів не супроводжувалася змінами маси тіла експериментальних тварин, маси внутрішніх органів або розвитком локальних патологічних змін. Ознак системної запальної або імунної відповіді не виявлено, що свідчило про високу біосумісність досліджуваних матеріалів.
Кваліфікаційна робота викладена на 68 сторінках, містить 10 рисунків і 6 таблиць. Список використаних джерел налічує 72 найменування.
Галузі знань та спеціальності :
091 Біологія та біохімія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Біологічні науки
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
1.36 MB
Контрольна сума:
(MD5):3d71d91e2319680d85cc4ba15d62ed6a
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY-NC