ПРЕДСТАВНИЦТВО ПОТЕРПІЛОГО У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ: ПОНЯТТЯ, ЗМІСТ, ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Грібов, М. Л., Червінський, В. В. (2021). REPRESENTATION OF THE VICTIM IN CRIMINAL PROCEEDINGS: CONCEPT, CONTENT, PROBLEMS AND THEIR SOLUTIONS. Вісник кримінального судочинства(3), 8–21. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2021.3-4/8-21

Анотація. Через значне навантаження на органи досудового розслідування та прокуратуру кримінальні провадження щодо тяжких та особливо тяжких злочинів з потерпілими далеко не завжди розслідуються ефективно. У результаті права та законні інтереси потерпілих залишаються незахищеними. До того ж, за усталеною традицією, пріоритетною для слідчих та прокурорів є діяльність з доказування вини підозрюваного, обвинуваченого. Відновлення ж порушених прав потерпілих є завданням другорядним та фактично покладено на осіб, яким вчиненням кримінального правопорушення спричинено фізичну, матеріальну та моральну шкоду. Тому надзвичайно важливими сьогодні є питання надання професійної правничої допомоги потерпілим у кримінальному провадженні.
Мета статті ‒ визначити поняття та розкрити зміст представництва адвокатом потерпілого у кримінальному провадженні, окреслити коло проблем які пов’язані з цією діяльністю та внести пропозиції щодо шляхів їх вирішення.
Основні результати дослідження полягають у тому, що на ґрунті аналізу законодавства та практики його застосування, сформульовано теоретичну дефініцію представництва потерпілого у кримінальному провадженні. Визначено мету та завдання даного виду діяльності, окреслено її характерні ознаки. Виявлено проблеми правового регулювання, що знижують ефективність представництва потерпілого у кримінальному провадженні. Внесено пропозиції щодо вдосконалення законодавства.
Представництво потерпілого у кримінальному провадженні визначено як різновид адвокатської діяльності, що полягає в наданні потерпілому від кримінального правопорушення професійної правової допомоги із забезпечення його прав та законних інтересів на стадіях досудового розслідування та судового провадження, а також під час процесуальних дій, що можуть проводитися до початку досудового розслідування. Недостатньо висока ефективність інституту представництва потерпілого у кримінальному провадженні зумовлена недоліками правового регулювання, що підлягають виправленню, у тому числі шляхом: унормування обов’язкового невідкладного залучення адвоката для представництва потерпілого (у тому числі за рахунок держави) у провадженнях щодо особливо тяжких злочинів та злочинів будь-якої тяжкості, якщо їх наслідками є загибель людини або шкода здоров’ю, що має ознаки тяжкого тілесного ушкодження чи тілесного ушкодження середньої тяжкості; встановлення обов’язку слідчого невідкладного роз’яснення потерпілому його прав та обов’язків; надання потерпілому та його представнику рівних прав зі сторонами кримінального провадження щодо можливості залучення експерта для проведення експертизи та ініціативи тимчасового доступу до речей і документів.