Репозитарій КНУ
Увійти(current)
  1. Головна
  2. Наукова періодика | Scientific periodicals
  3. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія | Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology
  4. 2021
  5. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 4(95)
  6. ПЕРСПЕКТИВИ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ ТА ВИВЧЕННЯ КОЛЕКТОРСЬКИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ КРЕЙДОВИХ ВІДКЛАДІВ ЄВЛАХ-АГДЖАБЕДИНСЬКОГО ПРОГИНУ

ПЕРСПЕКТИВИ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ ТА ВИВЧЕННЯ КОЛЕКТОРСЬКИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ КРЕЙДОВИХ ВІДКЛАДІВ ЄВЛАХ-АГДЖАБЕДИНСЬКОГО ПРОГИНУ

Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2021
Автор(и) :
Ismayilova, М.
Мухтарова, Х.
Насибова, Г.
Ісмаілова, М.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/20178
DOI :
10.17721/1728-2713.95.05
Журнал :
Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія  
Том :
4
Випуск :
95
ISSN :
1728-2713
Початкова сторінка :
40
Кінцева сторінка :
45
Цитування :
[APA 7] Ismayilova, М., Мухтарова, Х., Насибова, Г., & Ісмаілова, М. (2021). ПЕРСПЕКТИВИ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ ТА ВИВЧЕННЯ КОЛЕКТОРСЬКИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ КРЕЙДОВИХ ВІДКЛАДІВ ЄВЛАХ-АГДЖАБЕДИНСЬКОГО ПРОГИНУ. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 4(95), 40–45. https://doi.org/10.17721/1728-2713.95.05
[ДСТУ] ПЕРСПЕКТИВИ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ ТА ВИВЧЕННЯ КОЛЕКТОРСЬКИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ КРЕЙДОВИХ ВІДКЛАДІВ ЄВЛАХ-АГДЖАБЕДИНСЬКОГО ПРОГИНУ / М. Ismayilova та ін. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2021. Т. 4, № 95. С. 40—45. DOI: 10.17721/1728-2713.95.05 (дата звернення: 25.07.2026).
Мета дослідження – обґрунтувати перспективність нафтогазоносності верхньокрейдових ефузивних і карбонатних відкладів шляхом вивчення їх колекторських параметрів. Раніше проведеними дослідженнями було встановлено, що в геологічній будові структури Мурадханли бере участь осадовий комплекс, у літологічному плані представлений глинами, алевролітами, пісками і пісковиками, доломітами, вапняками, туфами, порфіритами верхньокрейдового віку. Оскільки даний літофаціальний склад розрізу може виступати як колектор, по всій території було всебічно вивчено вулканогенні піщанисті туфи, аргіліти і щільні пісковики, а також карбонати верхньокрейдового віку. Було виявлено, що карбонати мають різний ступінь ущільненості і підрозділяються на три групи: слабо-, середньо- і сильно ущільнені, і це, у свою чергу, має неабиякий вплив на пористість породи. На початку дослідження колекторські особливості мезокайнозойских відкладів в Євлах-Агджабединській западині (ЄАЗ) вивчалися на основі теригенних порід, які належать до кайнозою. У наших же дослідженнях було вивчено крейдові відклади, представлені карбонатними і ефузивними породами, що мають вторинні колекторські властивості. Колекторські властивості крейдових відкладів по площах ЄАЗ було вивчено на основі досліджень зразків керна в лабораторних умовах. Встановлено, що колектори досліджуваної площі є карбонатними, вулканогенними і вулканогенно-осадовими, тобто складаються в основному з тріщинуватих вапняків, мергелів і доломітів. Дослідження показали, що нафтогазоносність западини пов'язана переважно з карбонатними і ефузивними колекторами. Для оцінки перспектив нафтоносності ЄАЗ з погляду колекторських властивостей було вивчено геологічні розрізи ряду структур, і на основі отриманих за зразками керна в лабораторних умовах даних за допомогою програми "Surfer" було складено карти Тренда. Аналіз карт дозволяє виділити відповідні зони карбонатності, проникності, пористості, що характеризуються високими, середніми і низькими значеннями. За показниками карбонатності територія, що вивчається, не має суворої закономірності в розподілі цього параметру, а за даними розподілу проникності ділиться на дві зони: північну, що характеризується середніми значеннями, і південну – з низькими значеннями параметра. Між значеннями карбонатності і низькими значеннями проникності певною мірою спостерігається закономірність, і це можна пояснити вторинним перетворенням колекторських властивостей карбонатних порід, в результаті яких змінилися проникність і пористість. Розподіл пористості деякою мірою відповідає розподілу проникності. Зворотну залежність між значеннями пористості і проникності можна пояснити заповненням пустот цементуючим матеріалом у середовищі, в якому формувалися породи. Нині для продовження пошуково-розвідувальних і бурових робіт проводяться комплексні геолого-геофізичні дослідження, в результаті чого зіставлення отриманих даних дасть можливість більш детально оцінити перспективність кожної структури.
Ключові слова :
потужність керн мезозой карбонатність пористість проникність перспективність thickness core Mesozoic carbonate content porosity permeability prospects
Файл(и) :
Вантажиться...
Ескіз
Завантажити
Формат :

Adobe PDF

Розмір :

1.53 MB

Контрольна сума :

(MD5):dcb3248196453a1ee13ad07dc8cf64ef

Creative Commons Attribution 4.0 International
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International
Контакти
  • ir.library@knu.ua
  • (044) 239-33-30
  • м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 42

Побудовано за допомогою Програмне забезпечення DSpace-CRIS - Розширення підтримується та оптимізується 4Наука

  • Доступність
  • Політика приватності
  • Угода користувача
  • Надіслати відгук