Літературно-мистецькі практики як засіб формування культурної пам’яті
Тип публікації :
Магістерська робота
Дата випуску :
2024
Автор(и) :
Питулько, Марія Юріївна
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Усатенко Галина Олегівна
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Питулько, М. Ю. (2024). Літературно-мистецькі практики як засіб формування культурної пам’яті. [Магістерська робота, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/3797
[ДСТУ] Питулько М. Ю. Літературно-мистецькі практики як засіб формування культурної пам’яті : кваліфікаційна робота магістра : 035 Філологія / наук. кер. Г. О. Усатенко. Київ, 2024. 80 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/3797 (дата звернення: 17.07.2026).
Дослідження розкриває літературний аспект формування культурної пам’яті й комеморативних практик в Україні у взаємодії з іншими мистецькими проектами, шляхом дослідження актуальних підходів у «memory studies».
Систематизація та адаптація до українських реалій сучасних культурних практик комеморації надзвичайно актуалізувалося в умовах російсько-української війни та постійних спробах ворога знищити тяглість поколінь та комунікативну памʼять українців.
Обʼєктом дослідження є «memory studies» як предмет досліджень сучасної гуманітаристики; предмет – художня література й літературно-мистецькі проєкти як чинник формування культурної пам’яті сучасної України.
У першому розділі окреслені основні підходи до дослідження в «memory studies». Проаналізовано теорію культурної памʼяті, яка стала стрижневим поняттям роботи. Розглянуто концепції колективної та індивідуальної, національно-історичної, родової, комунікативної памʼяті. Визначено категорію «забуття» та поняття комеморації, символічних просторів і місць памʼяті.
На прикладах поезії шістдесятників, роману «Драбина» Євгенії Кузнєцової та воєнної української літератури 2014-2024 рр. прослідковано взаємозвʼязок художньої літератури та формування культурної памʼяті. У роботі проаналізовано вплив візуального мистецтва на практики комеморації через аналіз кінофільму Олександра Довженка «Земля» (1930) і документального фільму Мстислава Чернова «20 днів у Маріуполі» (2023) та творчого доробку Марії Примаченко, присвяченого воєнній тематиці та катастрофі на Чорнобильській АЕС.
У другому розділі увага зосереджена на практичних аспектах реалізації літературно-мистецьких практик. Зокрема підсумовано результати дослідження польського досвіду комеморативних музейних практик та враховано погляд польських колег-науковців щодо літературного аспекту культурної памʼяті.
Проаналізовано комемораційний аспект щоденників війни та на основі проєкту «Література: як перенести досвід у пам’ять» виявлено проблематику формування колективного спогаду про травматичні події в літературі. Окреслено основні діджитальні засоби музейної справи для формування культурної памʼяті на прикладах українських музейних проектів.
Для практичного застосування систематизованого теоретичного матеріалу була створена проєктна заявка з організації школи для діячів культури за тематикою «Політика памʼяті в культурі та мистецтві» з метою подальшої її подачі на конкурси донорських організацій.
Систематизація та адаптація до українських реалій сучасних культурних практик комеморації надзвичайно актуалізувалося в умовах російсько-української війни та постійних спробах ворога знищити тяглість поколінь та комунікативну памʼять українців.
Обʼєктом дослідження є «memory studies» як предмет досліджень сучасної гуманітаристики; предмет – художня література й літературно-мистецькі проєкти як чинник формування культурної пам’яті сучасної України.
У першому розділі окреслені основні підходи до дослідження в «memory studies». Проаналізовано теорію культурної памʼяті, яка стала стрижневим поняттям роботи. Розглянуто концепції колективної та індивідуальної, національно-історичної, родової, комунікативної памʼяті. Визначено категорію «забуття» та поняття комеморації, символічних просторів і місць памʼяті.
На прикладах поезії шістдесятників, роману «Драбина» Євгенії Кузнєцової та воєнної української літератури 2014-2024 рр. прослідковано взаємозвʼязок художньої літератури та формування культурної памʼяті. У роботі проаналізовано вплив візуального мистецтва на практики комеморації через аналіз кінофільму Олександра Довженка «Земля» (1930) і документального фільму Мстислава Чернова «20 днів у Маріуполі» (2023) та творчого доробку Марії Примаченко, присвяченого воєнній тематиці та катастрофі на Чорнобильській АЕС.
У другому розділі увага зосереджена на практичних аспектах реалізації літературно-мистецьких практик. Зокрема підсумовано результати дослідження польського досвіду комеморативних музейних практик та враховано погляд польських колег-науковців щодо літературного аспекту культурної памʼяті.
Проаналізовано комемораційний аспект щоденників війни та на основі проєкту «Література: як перенести досвід у пам’ять» виявлено проблематику формування колективного спогаду про травматичні події в літературі. Окреслено основні діджитальні засоби музейної справи для формування культурної памʼяті на прикладах українських музейних проектів.
Для практичного застосування систематизованого теоретичного матеріалу була створена проєктна заявка з організації школи для діячів культури за тематикою «Політика памʼяті в культурі та мистецтві» з метою подальшої її подачі на конкурси донорських організацій.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Мови та література
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.73 MB
Контрольна сума :
(MD5):df2b78185be35cfff16919453b624c52
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International