У пошуках психоаналітично інформованого методу в культурних дослідженнях

Kahalo, A. (2025). A quest for a psychoanalytically informed method in cultural studies. Ukrainian cultural studies, 2(17), 12–18. https://doi.org/10.17721/ucs.2025.2(17).02

В с т у п . У статті розглядається можливість і необхідність використання психоаналітично інформованого методу як методу дослідження феноменів культури. Автор вважає, що орієнтація на дослідження окремих культурних традицій, що сходить до етнографії та культурної антропології, коли культура розглядається лише як сховище навичок для соціалізації індивіда, призводить, як побічний ефект, до концептуального дефіциту. Базові поняття культурології, в тому числі й поняття "культура", починають використовуватися інтуїтивно і як поняття втрачають таким чином свій концептуальний потенціал. Тому багато феноменів культури залишаються впізнаваними, але не зрозумілими по суті, залишаються несвідомими. Це призводить до логічної та феноменологічної неповноти в теорії культури. Для усунення цієї неповноти необхідний інструмент, що дозволяє працювати з несвідомими змістами. Психоаналіз є можливо єдиним та, зрозуміло, першим спеціальним інструментом, розробленим для усвідомлення несвідомих змістів.
М е т о д и . Застосовано ретельне прочитання первинних джерел та деяких з обраних коментарів до них як головна дослідницька техніка. Автор спирається головним чином на практичну сторону як самої психоаналітичної теорії, так і її використання і в якості терапевтичного методу, і в якості основи для практичної діяльності дослідників культури.
Р е з у л ь т а т и . Автор показує, що з точки зору методу психоаналітичне дослідження багато в чому тотожне дослідженню культурологічних джерел (текстів). Це було відомо ще деяким представникам культурної антропології, оскільки сам психоаналіз додає раціональне уявлення про природу людини до етнографічних студій, перетворюючи їх на студії культури. Взагалі, значення несвідомих змістів, які містяться у текстах та інших пам'ятках культури, було зрозуміло навіть до психоаналізу, але саме психоаналіз запропонував метод задля розуміння цих змістів. Психоаналітично інформований метод має стати не методом за вибором, а методом розуміння імпліцитних онтологій, на яких базується і які, в решті решт, виражає будь який текст культури. Критичне ставлення до психоаналізу в галузі гуманітарних наук, яке було сформовано протягом останніх десятиріч, може бути пояснене з історико-культурних передумов і в цьому сенсі усвідомлене та подолане.
В и с н о в к и . Автор звертає увагу на те, що психоаналіз як метод потребує (ре)конструкції і пропонує як висновок основні моменти, необхідні для такої реконструкції.