"У ДРАГОВИНІ ВИЗНАЧЕНЬ ТА ЗМІН, ЯКІ НЕВТОМНО МНОЖАТЬСЯ ЯК ЦВІЛЬ У «БУДИНКУ АШЕРІВ»": АТРИБУТИВНІ ОЗНАКИ ГОРОР-ЖАНРУ

Борзова, М. (2023). "У ДРАГОВИНІ ВИЗНАЧЕНЬ ТА ЗМІН, ЯКІ НЕВТОМНО МНОЖАТЬСЯ ЯК ЦВІЛЬ У «БУДИНКУ АШЕРІВ»": АТРИБУТИВНІ ОЗНАКИ ГОРОР-ЖАНРУ. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies(1), 16–23. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2023.33.03

Сприйняття літературного горору постійно змінюється та еволюціонує, пропонуючи більш проникливі та складні моделі концептуалізації жанру. Як слушно зазначає один із теоретиків жанру Девід Гартвелл у праці "Спуск до темряви: еволюція горору" (The Dark Descent: The Evolution of Horror, 2001), сучасний горор досяг тієї точки розвитку, коли ми врешті можемо сповна оцінити його досягнення. У літературознавстві критичні праці, присвячені горору, почали з’являтися у 1920-х роках, відтоді було запропоновано різні визначення жанру. Теорія горору оперує і понятійними словосполученнями, як-от "темне фентезі", "таємнича історія", "історія жахів", "готична історія", "історія про надприродне" тощо, які часто використовують як синонімічні. Як наслідок, виникла потреба прояснити дефініцію горору щонайменше у тих студіях, в яких теоретична складова є значущою. Більшість дослідників сходиться на тому, що основна особливість і риса, яка істотно відрізняє жанр літератури жахів від інших, – це створення в текстовій тканині певного настрою. За словами видатного літературознавця Джона Каддона, горор "шокує", "лякає", "викликає почуття огиди або ненависті" (The Penguin Dictionary of Literary Terms and Literary Theory, 2014). Цьому твердженню суголосить висновок Дугласа Вінера, який у вступі до антології "Стародавнє зло" (Prime Evil, 1989) зауважує, що горор є не лише жанром, але й емоцією. Відтак важливо з’ясувати засоби конструювання емоції жаху на рівні композиції, у сюжетній механіці та характерології й визначити характерні мовно-стильові особливості горор-текстів. Стаття присвячена теоретичним аспектам горор-жанру і формулює його атрибутивні ознаки у проблемному полі літературознавства. Ми проаналізували визначення поняття горору в діахронії та синхронії у різних дисциплінах та запропонували ту дефініцію, яка може бути застосована у вивченні сучасних літературних жахів.