Параметри
ОБШУК ЖИТЛА ЧИ ІНШОГО ВОЛОДІННЯ ОСОБИ: ОКРЕМІ ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
26 листопада 2019 р.
Автор(и) :
Шило, О. Г.
Скідан , Н. В.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
2
ISSN :
2413-5372
Початкова сторінка :
87
Кінцева сторінка :
96
Цитування :
Шило, О. Г., Скідан, Н. В. (2019). The searches of a person’s home or other property: problems of legal regulation and enforcement. Вісник кримінального судочинства(2), 87–96.
Анотація. Забезпечення права на недоторканність житла чи іншого володіння особи, яке передбачено ст. 30 Конституції України та ст. 13 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), у кримінальному провадженні має особливе значення, оскільки саме під час здійснення цієї діяльності права людини можуть бути істотно обмежені, а інколи, як свідчить практика, і порушені.
Метою статті є дослідження існуючих на сьогодні проблем, пов’язаних з правовим регулюванням проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, а також правозастосуванням у площині забезпечення права на недоторканність житла чи іншого володіння особи. Проведене дослідження національної практики дозволяє констатувати існування низки проблем правозастосування при обмеженні права на недоторканність житла чи іншого володіння, а саме: проведення обшуку неуповноваженою на те службовою особою та із залученням як понятого особи, яка брала участь як понятий у попередніх слідчих діях1; доручення виконання ухвали слідчого судді про надання дозволу на обшук житла чи іншого володіння особи співробітникам оперативних підрозділів2; проведення обшуку під виглядом огляду місця події; порушення порядку оформлення вилучених предметів під час проведення обшуку2; неможливість оскарження ухвали слідчого судді про надання дозволу на обшук під час досудового розслідування3 тощо.
Поряд із цим ЄСПЛ констатує порушення ст. 8 Європейської конвенції з прав людини під час розгляду заяв щодо України, до яких належать розпливчатість та надмірна узагальненість формулювань у постановах про дозвіл на обшук4; неповідомлення особи, в якої проводився обшук, про нього, що призвело до пошкодження її майна під час проникнення у житло, а також не встановлення меж обшуку5; неможливість оскарження ухвали на обшук та безпосередньо процедури його проведення6; відсутність судового контролю7 тощо.
Метою статті є дослідження існуючих на сьогодні проблем, пов’язаних з правовим регулюванням проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, а також правозастосуванням у площині забезпечення права на недоторканність житла чи іншого володіння особи. Проведене дослідження національної практики дозволяє констатувати існування низки проблем правозастосування при обмеженні права на недоторканність житла чи іншого володіння, а саме: проведення обшуку неуповноваженою на те службовою особою та із залученням як понятого особи, яка брала участь як понятий у попередніх слідчих діях1; доручення виконання ухвали слідчого судді про надання дозволу на обшук житла чи іншого володіння особи співробітникам оперативних підрозділів2; проведення обшуку під виглядом огляду місця події; порушення порядку оформлення вилучених предметів під час проведення обшуку2; неможливість оскарження ухвали слідчого судді про надання дозволу на обшук під час досудового розслідування3 тощо.
Поряд із цим ЄСПЛ констатує порушення ст. 8 Європейської конвенції з прав людини під час розгляду заяв щодо України, до яких належать розпливчатість та надмірна узагальненість формулювань у постановах про дозвіл на обшук4; неповідомлення особи, в якої проводився обшук, про нього, що призвело до пошкодження її майна під час проникнення у житло, а також не встановлення меж обшуку5; неможливість оскарження ухвали на обшук та безпосередньо процедури його проведення6; відсутність судового контролю7 тощо.
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
598.11 KB
Контрольна сума:
(MD5):e77c902f5e65a435bf6914700bfb02c3
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY