Способи перекладу складних слів з німецької мови українською (на матеріалі новели Франца Кафки "Die Verwandlung" та двох його перекладів: Євгена Поповича "Перевтілення" та Івана Кошелівця "Перетворення"

Хаценюк Д. І. Способи перекладу складних слів з німецької мови українською (на матеріалі новели Франца Кафки "Die Verwandlung" та двох його перекладів: Євгена Поповича "Перевтілення" та Івана Кошелівця "Перетворення" : кваліфікаційна робота освітнього рівня «бакалавр» : 035.043 «Германські мови та літератури (переклад включно), перша - німецька» / наук. кер. О. Стасюк. Київ, 2024. 103 с.

Роботу присвячено дослідженню способів перекладу німецьких складних слів українською мовою. Проведення дослідження вмотивоване обмеженістю праць щодо перекладу німецьких композитів українською у літературних творах та необхідністю визначення закономірностей перекладацьких трансформацій у художніх текстах. Дослідження виконане на матеріалі композитів, вилучених з новели Франца Кафки «Die Verwandlung». Корпус композитів налічує 235 одиниць. Теоретичною базою слугували праці мовознавців в галузі німецького словотвору та композиції. У першому розділі роботи узагальнено особливості словоскладання та його результату – складного слова, визначено поняття цих лінгвістичних дефініцій, виокремлено традиційні класифікації німецьких композитів та розкрито
причині їхньої поширеності у сучасній німецькій мові. У другому розділі висвітлено труднощі перекладу німецьких композитів та основні шляхи їхнього подолання. Визначено структурні особливості складних слів дослідницького корпусу за кількістю твірних основ, належністю до певної частини мови та за формою з’єднання компонентів. Досліджено способи перекладу німецьких складних слів українською на прикладі перекладів першотвору, виконаних Є. Поповичем «Перевтілення» та І. Кошелівцем «Перетворення». Проведене дослідження показало, що провідним способом перекладу композитів є аналогія – переклад за допомогою простого або складного слова чи словосполучення. Поширеними виявилися також граматична заміна частини мови, модуляція, вилучення та додавання слова, описовий переклад, калькування. Найменш розповсюдженими виявилися антономічний переклад, цілісне перетворення та транслітерування. На підставі проведеного порівняльного аналізу способів перекладу, уживаних Є. Поповичем та І. Кошелівцем доведено, що вибір способу перекладу є унікальним рішенням перекладача.