ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ҐЕНДЕРНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В СУЧАСНОМУ КИТАЙСЬКОМУ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ

Ісаєва, Н. (2021). FEATURES OF GENDER TERMINOLOGY DEVELOPMENT IN THE MODERN CHINESE LITERARY CRITICISM. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies(2), 24–28. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2021.30.7

Розкрито зумовленість смислової неоднозначності китайської ґендерної термінології на прикладі найбільш суперечливих понять "фемінізм", "ґендер", "феміністична література", "жіноча література", "жіноче письмо". До уваги береться соціально-історичний контекст, засвоєння західних теорій і актуалізація традиційних китайських учень, а також унікальне явище формування "образно-символічної термінології".У дослідженні використано культурно-історичний та типологічний методи, а почасти – метод семантичного та контекстуального аналізу.Формування феміністичного (а згодом – ґендерного) напряму в китайському літературознавстві почалося на початку 80-х рр. ХХ ст. Цей процес відбувався під впливом трьох факторів: 1) комуністична ідеологія та "державний фемінізм"; 2) поширення західних теорій фемінізму; 3) традиційні китайські концепції відносин між статями. Китайські науковці запозичували терміни, перекладаючи їх з англійської чи інших європейських мов. Однак, процес смислової адаптації нових понять був досить складним і мав свої особливості. Зокрема, китайські науковці прагнули уникати радикального протиставлення "чоловічого і жіночого" у семантиці нових термінів, натомість вони намагалися реалізувати китайську філософську концепцію взаємодоповнення категорій Інь–Ян, що відображає "ситуативність світосприйняття" китайців.Особливим явищем китайського ґендерного літературознавства є формування "образних понять". Такими поняттями є яскраві образи західної літератури й літературної критики, які в китайському культурному середовищі набувають нового значення. Зокрема, поняття "чиста сторінка", запропоноване С. Ґубар на позначення жіночої ідентичності в патріархальному суспільстві, китайські науковці пов'язують із діяльністю танської імператриці У Цзетянь і її надмогильною "стелою без написів".Проаналізований матеріал дає підстави зробити висновок про складність і незавершеність процесу формування ґендерної термінології в китайському літературознавстві, яке балансує між новими західними та власними традиційними концепціями міжстатевих стосунків.