Дюни як індикатори перебудови гідрографічної мережі правобережної частини Українського Полісся наприкінці пізнього плейстоцену - на початку голоцену

Дубіс, Л. Ф.

Дюни як індикатори перебудови гідрографічної мережі правобережної частини Українського Полісся наприкінці пізнього плейстоцену - на початку голоцену

Тип публікації :

Стаття

Дата випуску :

2016

Автор(и) :

Дубіс, Л. Ф.

Львівський національний університет імені Івана Франка, Люблінський католицький університет імені Івана Павла ІІ

Мова основного тексту :

Англійська

eKNUTSHIR URL :

https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10016

Журнал :

Фізична географія та геоморфологія

Випуск :

2 (82)

ISSN :

0868-6939

Початкова сторінка :

35

Кінцева сторінка :

40

Цитування :

[APA 7] Дубіс, Л. Ф. (2016). Dunes as indicators of the restructuring of hydrographic network of right-bank Ukrainian Polissya in the late Pleistocene and early Holocene. Фізична географія та геоморфологія, (2 (82)), 35–40. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10016

[ДСТУ] Дубіс Л. Ф. Dunes as indicators of the restructuring of hydrographic network of right-bank Ukrainian Polissya in the late Pleistocene and early Holocene. Фізична географія та геоморфологія. 2016. no. 2 (82). P. 35—40. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10016 (date of access: 26.07.2026).

Обґрунтовано роль пізньоплейстоценових дюн як ідентифікаторів перебудови гідрографічної мережі. Проаналізовано причини формування «вимушених» форм еолової акумуляції, просторовий розподіл яких є підставою для виокремлення певних території, що у минулому перешкоджали руху дюн. На підставі просторового аналізу пізньоплейстовенцових дюн правобережної частини Українського Полісся встановлено території, де наприкінці пізнього плейстоцену – початку голоцену, ймовірно, відбулася перебудова гідрографічної мережі. Значну увагу зосереджено на зміні гідрографічної мережі р. Стир, зокрема, відображено докази перебудови головного русла Стирі вже після формування й утворення дюн. Аналіз особливостей поширення дюн дав змогу висунути гіпотезу про значну перебудову гідрографічної мережі правобережної частини Українського Полісся саме після завершення головних фаз формування еолових форм. Методами дослідження слугували картографічні, дешифрування аерокосмічних знімків із застосуванням ГІС технологій.