Корпус українського емоційного мовлення
Тип публікації :
Магістерська робота
Дата випуску :
5 липня 2026 р.
Автор(и) :
Кириченко, Аліна Русланівна
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Кириченко, А. Р. (2026). Корпус українського емоційного мовлення [Магістерська робота, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/32975
[ДСТУ] Кириченко А. Р. Корпус українського емоційного мовлення : кваліфікаційна робота магістра : 03 Гуманітарні науки / наук. кер. В. В. Робейко. Київ, 2026. 100 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/32975 (дата звернення: 07.09.2026).
Актуальність дослідження емоційного мовлення та його акустичних характеристик зумовила зміст роботи, у якій поєднано теоретичні засади аналізу емоцій, корпусної лінгвістики та сучасних підходів до сентимент-аналізу. У теоретичній частині розглянуто феномен емоційного мовлення, класифікації емоцій та особливості їх акустичної реалізації, а також узагальнено методологічні принципи створення мовленнєвих корпусів і методи анотування аудіоданих. Окрему увагу приділено сучасним технологіям аналізу мовлення в межах комп’ютерної лінгвістики та машинного навчання. Практичну частину дослідження реалізовано шляхом формування корпусу українського емоційного мовлення обсягом 14 аудіозаписів загальною тривалістю 5 годин 5 хвилин із відповідними файлами анотації у форматі TextGrid. У процесі роботи здійснено сегментацію мовлення, транскрипцію синтагм, маркування емоцій та їх інтенсивності, а також позначення додаткових паралінгвістичних елементів. Подальший апробаційний акустичний аналіз, виконаний за допомогою програмного забезпечення PRAAT, дозволив визначити середні значення частоти основного тону (ЧОТ) та інтенсивності для різних емоційних станів. У результаті апробаційного акустичного аналізу встановлено, що емоційне мовлення (злість і радість) характеризується підвищенням параметрів ЧОТ та інтенсивності порівняно з нейтральним мовленням, а також більшою варіативністю інтонаційних контурів. Аналіз інтонаційних контурів підтвердив, що злість супроводжується різкими піковими змінами ЧОТ, тоді як ЧОТ радості має більш плавний і мелодійний характер. Отримані результати свідчать про наявність стабільних акустичних маркерів емоцій, які можуть бути використані як у теоретичних дослідженнях, так і в прикладних задачах. Практичне значення роботи полягає у можливості використання створеного корпусу для навчання систем автоматичного розпізнавання емоцій, як навчальної вибірки для сентимент-аналізу, розробки голосових сервісів, психолінгвістичних досліджень та судової лінгвістичної експертизи. Результати дослідження підтверджують ефективність корпусного підходу до аналізу емоційного мовлення та створюють підґрунтя для подальших наукових і технологічних розробок.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
03 Гуманітарні науки::035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Мови та література
Лінгвістика
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
2.88 MB
Контрольна сума :
(MD5):972e3acb2f4761bcfbb9c49dcc02edce