Трансформація постмодерної поетики української драми межі ХХ-ХХІ століть

Дисертаційну роботу присвячено виявленню нових, не постмодерністських принципів естетики новітньої української драматургії, а також дослідженню самого процесу трансформації постмодерної поетики й переходу її в нову якість. Сучасний етап розвитку літератури пропонується називати «метамодернізмом», який характеризується розхитуванням між модерністськими та постмодерністськими художніми стратегіями. На основі аналізу художнього світу драматичних творів межі ХХ-ХХІ століть П. Ар’є, А. Багряної, Я. Верещака, О. Клименко, Л. Волошина, К. Демчук, О. Танюк, О. Ірванця, Н. Симчич, О. Миколайчука-Низовця, М. Наєнка, Н. Нежданої, С. Новицької, О. Погребінської, О. Росича, В. Сердюка та ін. формулюються основні світоглядні принципи, що є спільними для письменників-метамодерністів і руйнують гомогенність постмодерністської парадигми. Це насамперед: пошук особистісної ідентичності, актуалізація шкали загальнолюдських цінностей, соціальна заанґажованість, реанімація історичної пам’яті, культуроцентризм, гармонійність і цілісність. Ці ідеї суттєво трансформують поетику постмодерністської драми, але відкритість жанрової форми, безсюжетність, парадоксальність визначення жанру, різноманітні експерименти з формою (нетрадиційне членування, нарощування діалогів і ремарок) і незвичайні персонажі лишаються спільними якостями постмодерністської і метамодерністської драми.

Скибицька Ю. В. Трансформація постмодерної поетики української драми межі ХХ-ХХІ століть : автореф. дис. ...канд. філол. наук : 10.01.06 – теорія літератури / Скибицька Юлія Віталіївна. - Київ, 2016. – 22 с.