Розвиток Кам’янця на поділлі як комплексної туристичної дестинації: ресурси культурно-пізнавального, національно-патріотичного, містичного та меморіального туризму

Журнал :
Випуск :
3-4(80-81)
ISSN :
1728-2721
Початкова сторінка :
47
Кінцева сторінка :
54
Цитування :
[APA 7] Смирнов, І. Г., & Любіцева, О. О. (2021). Розвиток Кам’янця на поділлі як комплексної туристичної дестинації: ресурси культурно-пізнавального, національно-патріотичного, містичного та меморіального туризму. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, серія Географія, (3-4(80-81)), 47–54. https://doi.org/10.17721/1728-2721.2021.80-81.8
[ДСТУ] Смирнов І. Г., Любіцева О. О. Розвиток Кам’янця на поділлі як комплексної туристичної дестинації: ресурси культурно-пізнавального, національно-патріотичного, містичного та меморіального туризму. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, серія Географія. 2021. № 3-4(80-81). С. 47—54. DOI: 10.17721/1728-2721.2021.80-81.8 (дата звернення: 25.07.2026).
Розкрито особливості ресурсної бази для комплексного розвитку туризму у м. Кам’янці-Подільському, зокрема культурно-пізнавального, національно-патріотичного, містичного й меморіального різновидів туризму. Ресурси культурно-пізнавального та містичного туризму розглянуто на прикладі зображення гербів і латинських написів на старовинних спорудах міста. Акцентовано туристичні ресурси за часів підпорядкування Поділля владам інших держав: “литовського” Кам’янця, “польського” Кам’янця, “турецького” Кам’янця, “вірменського” Кам’янця, “єврейського” Кам’янця. Польсько-литовський період існування міста залишив по собі численні герби й написи латинською мовою на оборонних спорудах, у т. ч. “автографи” двох польських королів – Стефана Баторія (з 1585 р.) та Станіслава Августа Понятовського (з 1785 р.), що є надзвичайно цінними історико-туристичними атракціями, зокрема для розвитку містичного туризму. Ресурси національно-патріотичного туризму пов’язані зі столичним статусом міста за часів УНР 1919–1920 рр. Щодо ресурсів меморіального туризму, то вони пов’язані з Голокостом єврейського населення в Україні під час Другої світової війни. Виділено й охарактеризовано 10 місць наймасовіших розстрілів євреїв в Україні німецькою окупаційною владою під час Другої світової війни – у відповідній табличці. Найбільшими за кількістю жертв є злочини в Києві (Бабин Яр – майже 34 тис. осіб) та Одесі (25 тис. осіб). Третє місце за кількістю жертв займає “Кам’янець-Подільська різанина” (23 тис. осіб) – перший за хронологією випадок масового вбивства нацистами єврейського населення в Україні. Висвітлено особливості масового знищення єврейського населення в Кам’янці-Поділському, де було створено гетто не тільки для місцевого єврейського населення, але й для депортованих євреїв з Угорщини. Виділено три “хвилі” меморіалізації місць пам’яті Голокосту в Кам’янці-Подільському, охарактеризовано основні пам’ятки Голокосту, запропоновано напрями його подальшої меморіалізації.
Файл(и) :
Вантажиться...
Ескіз
Завантажити
Формат :

Adobe PDF

Розмір :

418.97 KB

Контрольна сума :

(MD5):5908f2927dad16ab8c2a12d7afcc6189

Creative Commons Attribution 4.0 International
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International