«Школа» М. Коцюбинського в українському постімпресіонізмі: рух стильових тенденцій
Тип публікації :
Автореферат
Дата випуску :
2016
Автор(и) :
Меншій Аліса Миколаївна
Мова основного тексту :
ua
uk_UA
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Меншій, А. М. (2016). «Школа» М. Коцюбинського в українському постімпресіонізмі: рух стильових тенденцій [Автореф. дис. д-ра філол. наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/2043
[ДСТУ] Меншій А. М. «Школа» М. Коцюбинського в українському постімпресіонізмі: рух стильових тенденцій : автореф. дис. … д-ра філол. наук : 03 Гуманітарні науки. Київ, 2016. 43 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/2043 (дата звернення: 25.07.2026).
У дисертаційній роботі здійснено системне дослідження естетичної моделі «школи» М. Коцюбинського. Вперше на матеріалі значного текстового масиву і теоретичних праць про сутність та природу літературних «шкіл» окреслено власне бачення цього явища; висвітлено специфіку постімпресіонізму як літературно-мистецької стильової тенденції; простежено традиції «школи» М. Коцюбинського в українському постімпресіонізмі кін. ХІХ – поч. ХХ ст., 20–30-х та 60–90-х рр. ХХ ст. У роботі з’ясовано естетичну природу, жанрово-стильові модифікації малої прози Грицька Григоренка, М. Жука, В. Леонтовича, М. Могилянського, М. Чернявського як представників «школи» М. Коцюбинського; визначено ідейно-тематичні особливості, проблематику та способи її художнього втілення у новелістиці автора «Intermezzo» і його послідовників; подано характеристику образної структури, зокрема специфіку репрезентації національної інтелігенції, образу «нової» жінки, «втраченого» дитинства та інонаціональної стратегії у їхній творчій спадщині. У дослідженні розглянуто особливості художньої реалізації концептів страху й бунту в малій прозі класика та А. Головка, М. Івченка, Г. Косинки, Г. Михайличенка, В. Підмогильного, М. Хвильового; окреслено модус самотності як предмет художньої рефлексії й модерністський дискурс кохання і смерті у творчості М. Коцюбинського та представників його «школи». Також проаналізовано наративну структуру новелістики О. Гончара, Є. Гуцала, В. Дрозда, Р. Іваничука, Гр. Тютюнника, Вал. Шевчука як спадкоємців творчих засад автора «Intermezzo».
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
035 Філологія
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
451.3 KB
Контрольна сума :
(MD5):b958d7851b6b31ba2941e63070069842
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International