УДОСКОНАЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО МЕХАНІЗМУ РЕАГУВАННЯ НА ВИПАДКИ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА ТА НАСИЛЬСТВА ЗА ОЗНАКОЮ СТАТІ СТОСОВНО ГРОМАДЯН УКРАЇНИ ЗА КОРДОНОМ

ЛЕГЕНЬКИЙ, М., ЛЕВЧЕНКО, К., ЛЕГЕНЬКА, М., ДУНЕБАБІНА, О. (2025). IMPROVEMENT OF THE NATIONAL MECHANISM FOR RESPONDING TO CASES OF DOMESTIC VIOLENCE AND GENDER-BASED VIOLENCE AGAINST UKRAINIAN CITIZENS ABROAD. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Legal Studies, 128(2), 37–43. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2024/2.128-7

Вступ. Висвітлено суспільні проблеми стосовно забезпечення в Україні прав людини загалом і захисту громадян від домашнього та ґендерно зумовленого насильства зокрема, які набули особливої актуальності внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації. З посиланням на міжнародні нормативно-правові акти обґрунтована необхідність особливого правового й соціального захисту вимушених переселенців, зокрема тих, які виїхали за межі України.
Методи. Дослідження базується на методиці комплексного системного вивчення суспільно-політичної і нормативно-правової ситуації, що склалася в Україні та країнах тимчасового перебування її громадян, у зв'язку з необхідністю захисту від широкомасштабної збройної агресії російської федерації і подальшим розгортанням заходів щодо соціально-правового захисту цієї категорії громадян.
Результати. Проаналізовано й узагальнено дослідження щодо запобігання і протидії домашньому насильству серед біженців у різних країнах. Виявлено низку факторів, які спричиняють загострення ситуації саме в середовищі вимушених переселенців, що, у свою чергу, вимагає посилення правозахисної роботи із цією категорією осіб із боку суб'єктів запобігання та протидії домашньому насильству. Особливу увагу приділено ситуації щодо соціального захисту громадян України, які з метою убезпечення від результатів повномасштабної збройної агресії російської федерації були змушені виїхати за межі своєї країни. Обґрунтовано тезу щодо необхідності посилення соціального й правового захисту вищезазначеної категорії осіб від домашнього та ґендерно зумовленого насильства.
Висновки. Підкреслено, що вказана ситуація пов'язана з обмеженням можливостей громадян України, які постраждали від домашнього насильства, у частині використання наявних у країні перебування механізмів забезпечення захисту й доступу до правосуддя осіб. До причин такого обмеження належать: відсутність належних правових знань; дискримінація з боку органів влади держави перебування; незнання мови; погрози з боку кривдника тощо. При цьому з посиланням на міжнародне й національне законодавство висвітлено засади поширення зобов'язань України із захисту прав людини на її громадян, які перебувають за кордоном. Доведено, що розв'язання вказаної проблеми можливе шляхом розширення переліку суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству й насильству за ознакою статі шляхом включення до такого переліку закордонних дипломатичних установ України. Підкреслено, що подібні заходи потребують законодавчого врегулювання, а саме внесення відповідних змін і доповнень до законів України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" і "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків". Прогнозовано позитивні наслідки зазначених законотворчих новацій.