ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ (НЕВІЙСЬКОВОЇ) СЛУЖБИ У ШВЕЙЦАРІЇ: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ

КОТИЛКО, Я. (2025). LEGAL REGULATION OF ALTERNATIVE (NON-MILITARY) SERVICE IN SWITZERLAND: EXPERIENCE FOR UKRAINE. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration, 21(1), 54–61. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2025/21-8/11

Вступ. Акцентовано, що забезпечення права на альтернативну (невійськову) службу у випадках конфлікту совісті є актуальною проблемою для України, яка набуває особливої значущості в умовах воєнного стану та розгляду Конституційним Судом України справи щодо конституційності обмеження альтернативної (невійськової) служби. У зв'язку з цим важливим є дослідження досвіду Швейцарії як країни, що має тривалу та ефективну практику правового врегулювання альтернативної цивільної служби. Метою статті є аналіз правових засад, організаційних особливостей та практичного досвіду функціонування альтернативної цивільної служби у Швейцарії, а також визначення перспектив застосування цього досвіду в Україні.
Методи. Застосовано порівняльно-правовий та нормативно-аналітичний методи. Проведено аналіз Федеральної конституції Швейцарії, Федерального закону "Про альтернативну цивільну службу", підзаконних актів (Zivildienstverordnung, ZDV), а також офіційних документів Федерального відомства цивільної служби (ZIVI).
Результати. Встановлено, що альтернативна цивільна служба у Швейцарії є невід'ємною частиною системи обов'язкової служби. Вона доступна особам, які з міркувань совісті не можуть проходити військову службу. З 2009 року замість обов'язкового слухання щодо наявності конфлікту совісті застосовується принцип доказової готовності, згідно з яким добровільна згода проходити цивільну службу протягом строку, в 1,5 раза довшого за військову, вважається достатнім доказом. Цивільна служба має виключно невійськовий характер та здійснюється в установах, які діють в інтересах суспільства, зокрема у сферах охорони здоров'я, освіти, соціальної підтримки, збереження культурної спадщини, охорони довкілля та гуманітарної допомоги. Особливу роль у її адмініструванні відіграє цифрова платформа ZiviConnect, яка забезпечує ефективну взаємодію між цивільними службовцями, установами-приймачами та федеральними органами.
Висновки. Доведено, що аналіз досвіду Швейцарії, ретельне нормативне регулювання, ефективне адміністрування та активне впровадження цифрових технологій (зокрема ZiviConnect) можуть суттєво підвищити прозорість, ефективність і привабливість альтернативної служби. Розкрито, що використання зазначених підходів в Україні могло б сприяти розв'язанню наявних правових і практичних проблем реалізації альтернативної служби, особливо в умовах воєнного стану, та забезпечити належний захист конституційних прав громадян.