Криптовалюта як об’єкт, предмет та засіб учинення злочину: проблеми виявлення, документування і доказування в досудовому та судовому провадженні

Погорецький М. А. Криптовалюта як об’єкт, предмет та засіб учинення злочину: проблеми виявлення, документування і доказування в досудовому та судовому провадженні. Держава та регіони. Серія: Право. 2025. № 3(88). С. 70–90.

Стаття присвячена формуванню системного процесуального підходу до роботи з криптоактивами у кримінальному провадженні – від моменту виявлення до судового розгляду.
Запропоновано модель інтеграції цифрових доказів, що враховує функціональну участь оперативних і контррозвідувальних підрозділів, слідчих, прокурорів та суду. Метою дослідження є визначення правової класифікації ролей криптовалюти (об’єкт, предмет, засіб) і розроблення процесуально-криміналістичної рамки, яка забезпечує належність, допустимість і відтворюваність цифрових доказів на всіх стадіях провадження. Особлива увага приділяється узгодженню результатів оперативно-розшукової та контррозвідувальної діяльності з матеріалами досудового розслідування, перевірці їх автентичності та дотриманню ланцюга збереження доказів (chain of custody). Методологічну основу статті становлять формально-юридичний і порівняльно-правовий методи із залученням положень Регламентів ЄС MiCA і TFR, механізмів Європейського ордера на розслідування та міжнародних договорів про взаємну правову допомогу. Дослідження спирається на стандарти фіксації та збереження цифрових слідів, розроблені у Berkeley Protocol, ENFSI та NIST, адаптовані до триангуляційної моделі перевірки даних із блокчейнових, позаблокчейнових та відкритих джерел. Наукова новизна полягає в поєднанні класифікації «об’єкт – предмет – засіб» із поетапним процесуальним алгоритмом інтеграції цифрових доказів («виявлення → фіксація → перевірка → документування → судова оцінка») та у формуванні правової схеми співвіднесення «роль криптовалюти – юридичні наслідки – доказова стратегія».
Практичне значення дослідження полягає у створенні уніфікованих контрольних переліків і шаблонів документування (протоколи огляду вебресурсів/API, хеш-таблиці, описи інструментів, акти ОРД/КРД), мінімального пакета розкриття для судової перевірки та сторони захисту, а також орієнтирів для суддів щодо оцінки прозорості методики, відтворюваності та кореляції між блокчейновими та позаблокчейновими даними (on-chain ↔ off-chain). Запропонована процесуально-криміналістична модель забезпечує трансформацію технічних і відомчих інформаційних масивів – зокрема даних блокчейна, комплаєнс-інформації провайдерів та результатів оперативно-розшукових і контррозвідувальних заходів – у процесуальну форму доказів, що відповідає критеріям належності, допустимості й достовірності, узгодженим зі стандартами справедливого судового розгляду.