ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ІНСТРУМЕНТУ ФОРМУВАНННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

Matsiopa, K. (2023). THEORETICAL FOUNDATIONS OF RESEARCH OF INFORMATION TECHNOLOGY AS A TOOL FOR FORMING PUBLIC OPINION. Політологічний вісник(90), 351–366. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2023.90.351-366

Сьогодні проблема формування громадської думки є важливою у житті більшості країн світу, особливо з розвитком нових інформаційних технологій. Феномен останніх застосовується у всіх сферах життях суспільства, тенденція чого стрімко посилюється в умовах невпинного розвитку науково- технічного прогресу. Наведено одні з провідних наукових розробок, які склали теоретичні основи у дослідженні феномена інформаційних технологій як владного механізму. Розглянуто певні наукові підходи до визначення поняття «інформаційні технології», виявлення їх сутності та значення у виробленні суспільної свідомості. Проаналізовано місце і роль даного явища у взаємодії політичного сектору із громадянським суспільством, а також впливі на формування громадської думки. Охарактеризовано також місце ІТ у політичній структурі сучасного суспільства, особливості їх маніпулятивного характеру, тематично-змістове наповнення. Встановлено, зокрема, роль ІТ у процесі інформування членів суспільства, створенні суспільної свідомості, налагодженні комунікації між політичними лідерами та пересічними громадянами. Водночас наголошено на тому, що звернення до спектру інформаційних технологій, за допомогою яких здійснюється вплив на громадянську думку, супроводжується різноманітними прийомами маніпулювання, які застосовуються певними політичними суб’єктами та реалізовуються через інформаційні ресурси. Підкреслено дихотомічну сутність інформаційних технологій, зумовлену багатогранністю та складністю природи аналізованого явища. З одного боку, вони виконують роль раціонального та багатоаспектного комунікативно-управлінського засобу світового значення, тим часом як, з іншого, за їхній рахунок здійснюють деструктивні мотиви із наслідками дестабілізуючого впливу шляхом відповідних комунікативно-поведінкових технік та прийомів, сформульованих ще в наукових дослідженнях зарубіжних мислителів ХХ століття.