Інформаційна війна як засіб політичного насилля

Сунгурова С. Р. Інформаційна війна як засіб політичного насилля : дис. … д-ра філософії у галузі соціальних та поведінкових наук : 052 – Політологія / Сунгурова Саломе Романівна. - Київ, 2022. - 204 с.

Уперше запропоновано авторську класифікацію провідних напрямів теоретичного осмислення політичного насилля (структурний, культурологічний та соціально-психологічний), яка доводить його варіативний детермінізм, а також осягнення дефініції «політичне насилля» через розкриття змісту такої понятійної паралелі, як «політичний інтерес» - «політичний конфлікт» - «політичне насилля»; розкрито зміст кібервійни через каузальний зв'язок кіберпростору, кіберсили та кіберстартегії; виявлено актуальні тендеції кібернетичної війни, а саме - посилення залежності від розвитку апаратного та програмного забезпечення; зниження ресурсної витратності; домінування нападу над захистом; схильність до тиражування; зменшення вартості входу в кіберпростір тощо.
Удосконалено розуміння інформаційної війни як засобу політичного насилля (досягнення політичних цілей інформаційним інструментарієм) шляхом визначення її основних етапів, груп, форм та функцій, а також ролі атакувальної та захисної стратегій; обґрунтування детермінованості актуалізації інформаційної війни активним розвитком інформаційно-комунікаційних технологій; аналіз інструментарію інформаційної війни (інформаційної зброї), доведено, що він дозволяє викрадати, спотворювати чи знищувати інформацію; обмежувати чи припиняти доступ до неї законних користувачів; порушувати роботу або виводити з ладу телекомунікаційні мережі та комп'ютерні системи, що використовуються у забезпеченні життєдіяльності суспільства та держави; змінювати свідомість людей, змушувати їх неадекватно сприймати реальність, жити у світі ілюзій та робити згубні для себе вчинки тощо. До ключових категорій інформаційної зброї віднесено: збір, передачу, захист, маніпулювання, порушення, деградацію та заперечення.