Вступ до аналітики топологій Р. Шюрмана: перспективи використання поняття "гегемонічний фантазм" для критичних досліджень корпоративної культури

Ремізовський А. Вступ до аналітики топологій Р. Шюрмана: перспективи використання поняття "гегемонічний фантазм" для критичних досліджень корпоративної культури. Українські культурологічні студії. 2025. № 1 (16). С. 44-48.

Вступ . Критичні дослідження корпоративної (організаційної) культури традиційно спрямовані на виявлення прихованої владної динаміки. Водночас у критичному аналізі наявна тенденція до вульгарного аналізу, до спрощеної мотивації домінуючих агентів, у яких ігноруються їхні власні смислові підстави та внутрішня логіка. З метою подолання цієї редуктивності автор статті звертається до аналітики топологій Р. Шюрмана, зокрема до поняття "гегемонічного фантазму" як потенційного інструмента для модифікації критичного аналізу корпоративної культури. Метою дослідження є проаналізувати перспективи використання цього поняття в культурологічних дослідженнях поля корпоративної культури.
Методи . У дослідженні застосовано історико-філософський метод аналізу текстів Р. Шюрмана та case studies окремих конфліктів у корпоративній культурі для екстраполяції концепту "гегемонічного фантазму" на соціокультурну реальність. Крім того, використано елементи дискурсивного аналізу та порівняльної інтерпретації ідей Р. Шюрмана та А. Бадью.
Результати . Концепт "гегемонічного фантазму", як його формулює Р. Шюрман, означає суверенний, самозасновуючий принцип, що визначає ієрархію сенсів у культурному полі та є трансрегіональним каноном, що структурує іменування й ідентифікацію. У статті показано, як це поняття дає змогу не лише критично осмислювати корпоративну культуру, а й виявляти конфлікти між домінантними наративами й виключеними одиничностями. Розглянуто приклади з українського освітнього дискурсу та театральної сфери, що ілюструють зіткнення гегемонічних фантазмів.
Висновки . Поняття гегемонічного фантазму здатне модифікувати дискурсивний аналіз корпоративної культури, надаючи чутливості до множинності наративів і конфліктів, а також дозволяє уникати редукції владної динаміки до зовнішніх чинників. Водночас воно має методологічні обмеження: (1) його застосування зосереджується на внутрішньодискурсивних структурах і не охоплює матеріальних аспектів гегемонії; (2) політична нейтральність поняття ставить під сумнів його ефективність у прикладному реформуванні. Таким чином, стаття позиціонується як вступ до аналітики топологій Р.Шюрмана, відкриваючи перспективу для подальших досліджень у цьому напрямі.