Взаємозв’язок структури та динаміки поезії Анатолія Мойсієнка (роль першого й останнього рядка тексту)

Філінюк, В. (2025). The interrelationship between the structure and dynamics of Anatolii Moisienko’s poetry (the role of the first and last lines of the text). Ukrainian linguistics(55), 207–229. https://doi.org/10.17721/um/55(2025).207-229

Вступ. У статті досліджується актуальна проблема сучасної лінгвістики — динаміка поетичного тексту як цілісної системи. Незважаючи на досягнення текстології, питання комплексного аналізу динамізувальних компонентів поезії, особливо у творчості сучасних авторів, залишається недостатньо висвітленим. Метою дослідження є комплексний аналіз взаємозв’язку перших та останніх рядків поетичних творів А. Мойсієнка та визначення їхньої ролі як ключових динамізувальних компонентів. Розуміння цих механізмів дозволить поглибити інтерпретацію авторського ідіостилю та естетичного впливу поетичного слова.
Методи. Для досягнення поставленої мети було використано комплексний підхід, що включає описовий метод для систематизації мовних одиниць, метод суцільної вибірки для відбору фактичного матеріалу, лінгвостилістичний аналіз для інтерпретації художніх засобів та контекстуальний аналіз для вивчення їхнього значення в загальній структурі тексту. Основний матеріал дослідження — поезії А. Мойсієнка.
Результати. Дослідження показало, що динаміка поетичного тексту А. Мойсієнка реалізується на всіх мовних рівнях. На фонетичному рівні звукоповтори (алітерації, асонанси) створюють ритмічний малюнок і підсилюють емоційне забарвлення. На лексико-семантичному рівні неологізми та морфемні особливості є ключовими чинниками динамізації, збагачуючи зміст і форму. Синтаксичні конструкції та граматичні трансформації ефективно моделюють рух і зміну природи, внутрішнього стану ліричного героя, філософські роздуми. Розділові знаки виконують важливу функцію в передачі інтонаційної динаміки.
Висновки. Проведене дослідження підтверджує, що взаємозв’язок перших та останніх рядків у поезії А. Мойсієнка є свідомим художнім прийомом, який забезпечує смислове та емоційне розгортання тексту. Композиційні прийоми (кільцевий повтор, анафора та трансформація) є основними інструментами для створення ритмічної та смислової організації тексту. Розвиток ключових образів саду, снігів, дороги тощо від початкового представлення до їхньої багатошарової трансформації відображає глибинну філософську основу поезії автора. Отримані результати можуть бути використані для подальших студій сучасної лінгвопоетики.
Інформація про автора:
Філінюк Валентина Анатоліївна – кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови та літератури Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії
Електронна адреса: amicus.solaris@gmail.com