Концептуальні та методологічні основи дослідження електронних атласів

Краковський С. П. Концептуальні та методологічні основи дослідження електронних атласів : дис. доктора філософії : 106 Географія / Краковський Станіслав Павлович ; наук. кер. Т. М. Купач. Київ, 2025. 405 с.

Робота присвячена розв’язанню двох актуальних наукових завдань: 1) систематизації та оновленню знань про концепцію електронного атласу (ЕА); 2) розробці методологічних основ дослідження ЕА як кінцевих застосунків. Вирішення зазначених дослідницьких питань слугує підґрунтям для розробки універсальних міждисциплінарних рекомендацій з проєктування ЕА.
У дисертаційному досліджені уперше розроблено періодизацію розвитку ЕА на основі аналізу їх сорокарічної еволюції. Зокрема, виділено чотири характерні етапи: 1) Етап становлення електронних атласів (1980-х – 1994 рр.); 2) Етап концептуалізації електронних атласів (1995 – 2007 рр.); 3) Етап технічних новацій (2008 – 2016 рр.); 4) Сучасний етап розвитку електронних атласів (з 2017 р.).
Узагальнено властивості та функції ЕА, а також їх відмінності від паперових атласів, що дозволило сформулювати дефініцію ЕА: веб-сайт або застосунок, що містить взаємопов’язаний та узгоджений візуальний та геопросторово-прив’язаний мультимедійний контент, організований у логічну структуру навколо конкретної теми та часопростору з метою створення середовища пізнання, проведення порівнянь та встановлення взаємозв’язків, презентації результатів досліджень, підтримки прийняття рішень або сторітелінгу. Для уточнення поняття ЕА окреслено сутнісні відмінності між ЕА та конкурентними просторовими застосунками. Сформульовано п’ять інтерпретацій поняття «атласна інформаційна система» та визначено його взаємозв’язок із поняттям «електронний атлас».
Вдосконалено систему класифікації ЕА. Виділено сімнадцять ознак, які характеризують ЕА як ціле. Окрема увага приділена класифікації ЕА за способом представлення сторінок. Класифікація ЕА за інтерактивністю (функціональністю) замінена класифікацією за стилем використання, яка враховує особливості взаємодії користувача з усіма складовими ЕА.
Уперше виокремлено метаконцепції ЕА як кінцевих застосунків, кожна з яких інтегрує концепції наявних ЕА за спільною множиною ознак. Метаконцепції ЕА покликані систематизувати знання про існуючі інтерпретації ЕА та допомогти при розробці нових ЕА. Виділено одинадцять метаконцепцій ЕА, деякі з яких можуть поєднуватися при розробці концепції конкретного ЕА: електронний образ паперового атласу; зібрання карт або зібрання модулів; наративний ЕА; картографічний атласний застосунок; візуалізатор даних; енциклопедія; каталог; організаційний механізм; портал; переглядач даних; мультимедійний ЕА.
Узагальнено наявні та запропоновано потенційні підходи та методи аналізу ЕА. Ідентифіковано десять підходів до аналізу ЕА: критичний, тематичний, тематично-картографічний, тематично-семіотичний, картографічний, наративно-картографічний, медіа, функціонально-технічний, програмно-структурний та комплексний. Виділено дев’ять міждисциплінарних та спеціальних методів аналізу ЕА або його елементів, які поділено на кількісні, якісні та змішані за характером збору, обробки та інтерпретації даних. Найбільше уваги приділено методам контент-аналізу, інформаційно-семіотичному аналізу та конкурентному аналізу.
Розроблено методику медіа-картографічного аналізу ЕА, метою якої є характеристика чотирьох складових ЕА як кінцевого застосунку та визначення метаконцепції ЕА. У якості основного методу обрано кількісний контент-аналіз, який доповнений переліком відкритих запитань (якісний аналіз). Запропонований аналіз складається з п’яти модулів: «Загальна інформація» (42 коди), «Інтерфейс» (73 коди), «Інформаційна архітектура та навігація» (228 кодів), «Репрезентація контенту» (522 коди) та «Функціональність» (163 коди).
Виділено складові проєктування та аналізу ЕА, кожна з яких відповідає одному з чотирьох модулів розробленого медіа-картографічного аналізу ЕА: інтерфейс, інформаційна архітектура та навігація, репрезентація контенту, функціональність. Характеристика кожної складової доповнена рекомендаціями з проєктування, за винятком функціональності. Для аналізу картографічної репрезентації ЕА відібрано такі елементи: тип карт за рівнем комплексування та синтезу, візуальний стиль карт, просторове охоплення, проекції, масштаб та генералізація, базова карта, тематична символізація, легенда, написи, способи порівняння карт. Також встановлено чотири концепції подання картографічної інформації: обмежена, гнучка, обмежена гнучка та гібридна.
Розроблено нову класифікацію інтерактивних функцій (ІФ) ЕА разом з уточненням понять «взаємодія», «інтерактивність», «інтерактивна функція», «інтерактивний інструмент» у контексті ЕА. Класифікація є штучною та таксономічною з комбінованою структурою: фасетною радіальною на першому рівні та послідовною всередині кожного фасету (групи). Близько 170 ІФ класифіковано за сімома групами: «Налаштування та підтримка», «Адаптація візуального дизайну», «Навігація», «Аналіз», «Розширюваність», «Відновлюваність», «Фіксація досвіду». Для оцінки повноти, логічності, зручності та корисності розробленої класифікації ІФ проведено експертне оцінювання. Класифікація ІФ отримала позитивні відгуки від двох експертів із значним досвідом створення ЕА, однак кількість респондентів не дозволяє вважати результати оцінювання репрезентативними.
Уперше здійснено мультиінструментальну оцінку функціональності (набору ІФ) ЕА з метою порівняння об’єму та змісту інформації, який можна отримати за допомогою кожної існуючої класифікації ІФ, та вибору найдоречнішого поєднання класифікацій для оцінки та/або розробки ЕА. Серед п’яти використаних класифікацій, класифікація автора вирізняється найбільшою детальністю та охопленням ІФ, за винятком ІФ у 3D, що робить її оптимальним вибором для розробників ЕА. Також класифікація продемонструвала свою придатність у якості основного інструменту оцінки ІФ ЕА.
Успішно апробовано розроблену методику медіа-картографічного аналізу на прикладі аналізу двох ЕА: «Європейський атлас морів» та «Історичний атлас Чехії». Визначення особливостей реалізації елементів обох ЕА доповнено: 1) встановленням метаконцепції; 2) оцінкою відповідності початкового задуму ЕА її практичному втіленню; та 3) порівнянням ЕА з ідентифікацією їх спільних рис та відмінностей.
Сформульовані у дисертації положення, висновки та рекомендації можуть бути використані:
– у науково-дослідній сфері – для всебічного дослідження ЕА та окремих компонентів ЕА як застосунку. Окрім розробки методики аналізу ЕА, у роботі проведено систематизацію наявних знань про ЕА та ідентифіковано низку актуальних напрямів досліджень ЕА на різних рівнях: від віджетів інтерфейсу до метаконцепцій ЕА;
– у сфері практичної діяльності – теоретична частина роботи покликана допомогти розробникам ЕА краще зрозуміти ключові властивості та функції ЕА, обрати необхідну метаконцепцію ЕА для свого проєкту, а сформульовані рекомендації з проєктування складових ЕА – допомогти у створенні привабливіших, зручніших та змістовніших ЕА. Розроблена методика аналізу ЕА може бути корисною для проведення конкурентних досліджень на початкових етапах проєктування ЕА, а алгоритм аналізу – перенесений на структуру звітів, рецензій та інших публікацій, пов’язаних з ЕА;
– у навчальному процесі – для підготовки фахівців з проєктування та дослідження ЕА. Перші розділи дисертації надають загальне уявлення про історію розвитку ЕА та концепцію ЕА, а модулі розробленого аналізу забезпечують вивчення ключових елементів ЕА як кінцевого застосунку на практиці