Питання слов’яно-cхіднороманської мовної взаємодії в інтерпретації професора С. В. Семчинського

Голубовська, І. & Лучканин, С. (2021). Питання слов’яно-cхіднороманської мовної взаємодії в інтерпретації професора С. В. Семчинського. Studia Linguistica, (19), 38–49. https://doi.org/10.17721/StudLing2021.19.38-49

Статтю присвячено проблемам теорії взаємодії мов і, зокрема, неоднозначному питанню слов’яно-cхіднороманської мовної взаємодії в інтерпретації д.філол.н., професора Станіслава Володимировича Семчинського. З огляду на відсутність суттєвої лінгвістичної відмінності між такими інтерлінгвістичними термінопоняттями, як субстрат і суперстрат, а також загальноприйнятого розуміння східнослов’янського характеру елементів румунської мови, Станіслав Володимирович Семчинський у деяких ранніх працях практично визнає дакський субстрат праслов’янським, хоча відкрито декларувати це не може за браком наукових даних. Однак в останньому виданні свого підручника «Загальне мовознавство» (1996) однозначно стверджує, що мова даків була субстратом румунської мови. Станіслав Володимирович критично оцінює намагання деяких румунських учених ХІХ-ого ̶ першої половини ХХ ст. заперечити, «величезний, тотальний, загальний і всебічний» слов’янський вплив на східнороманський етнос і висуває низку переконливих лінгвістичних аргументів на підтримку значного слов’янського впливу на румунську мову, який можна спостерігати практично на всіх рівнях її мовної системи (наприклад, закінчення -o для кличних форм іменників жіночого роду, назви кількісних числівників першого і другого десятків, числівник sutӑ ̶ «сто», запозичений у слов’ян ще в часи існування непереднього редукованого ъ). Не заперечуючи романський характер румунської мови в цілому, Станіслав Володимирович Семчинський вважає «латинський характер» румунського етносу дещо перебільшеним і закликає до ретельного вивчення слов’янського внеску до кожної зі східнороманських мов. Діяльність доктора філологічних наук, професора Станіслава Володимировича Семчинського у царині вивчення характеру слов’яно-східнороманської мовної взаємодії мала не тільки академічну значущість: вона вибудувала мости дружби між українським і румунським народами.