Характеристика сучасного стану української діаспори країн Балтії за результатами польового дослідження

Миронюк, О. (2023). CHARACTERISTICS OF THE CURRENT STATE OF THE UKRAINIAN DIASPORA IN THE BALTIC COUNTRIES ACCORDING TO THE RESULTS OF FIELD RESEARCH. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, 156(1), 54–59.

Вступ. Українські громади є надзвичайно активними за кордоном, не виключенням є і країни Балтії. Порівнюючи українські громади у цих, досить близьких географічно країнах, необхідно зазначити, що вони мають немало відмінностей у своєму розвитку. З кожним роком, кількість українців у цих країнах збільшується, особливо після Революції Гідності та початку АТО на Сході України. Варто зауважити, що українські громади у цих країнах мають схожі історичні передумови свого створення.  Сформовані ще на початку XX ст., українські громади лише тільки починали свою активну діяльність, яку майже зупинив радянський режим. Громадські об’єднання національних меншин у цей період  не діяли через політику держави. Але попри це, кількість етнічних українців тут постійно збільшувалась. Джерельну базу подальшого дослідження сформовано на базі проведеного опитування українців, які проживають в Латвії, Литві та Естонії. Нині немає єдиної ґрунтовної праці, що досліджувала б і порівнювала життя української громади в країнах Балтії в сучасний період.
Методи. У дослідженні було використано методи спостереження, які дозволяють найповніше інтерпретувати отримані результати. У вигляді вузькоспеціалізованого спостереження розглянуто процес діяльності української громади в країнах Балтії, як об’єкту дослідження. Включене спостереження полягало у безпосередній присутності автора в країнах Балтії, відвідуванні заходів громад та їх осередків, а також під час приватних розмов та інтерв’ю з членами  громад.
Результати. Водночас значна кількість респондентів у всіх трьох країнах зазначили, що і через 5 років бачать себе та свої родини у цих країнах. Тобто ми можемо зрозуміти, що місцеві українці визначились зі своєю країною для життя і не розглядають балтійські країни як тимчасовий «притулок».
Враховуючи те, що саме опитування відбулось до повномасштабного вторгнення росії на територію України, отримані дані можуть відрізнятись, але несуть важливий характер для подальшої наукової роботи, адже слугуватимуть джерелом для порівняння при наступних опитуваннях та дослідженнях.
Висновки. Отже, саме систематизування й аналіз інформації щодо діяльності української громади в Латвії, Литві та Естонії є надзвичайно актуальними, а проведене автором дослідження носить надзвичайно важливий характер. Адже українська громада за кордоном є важливим рушієм для української культури та популяризації наших традицій.
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2640.2023.156.9