ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЗАХИСТУ ОБ’ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ТА ЦИВІЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ В УМОВАХ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ

Коропатнік, І., Бериславська, О. (2020). THE LEGAL ASPECTS OF PROTECTION OF CIVIL OBJECTS AND OBJECTS OF CRITICAL INFRASTRUCTURE UNDER THE CONDITIONS OF AN ARMED CONFLICT. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military-special sciences(2), 42–46. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2020.44.42-46

Стаття присвячена нормативно-правовому регулюванню захисту об’єктів критичної інфраструктури та цивільних об’єктів в умовах збройного конфлікту, що безумовно є ключовим аспектом розбудови національної системи стійкості та звісно виживання держави в умовах гібридних загроз.
Визначено, що заборони, які містяться в нормах міжнародного гуманітарного права щодо неприпустимості нанесення шкоди цивільним об'єктам та об'єктам критичної інфраструктури часто порушуються в умовах збройних конфліктів та гібридних атак, а відтак – лише заборонами не вдасться досягти стану захищеності суспільства від неконтрольованих викликів і загроз.
З'ясовано, що відбувається критичне зростання рівня загроз не тільки економічній, але й екологічній безпеці України. Відсутність чіткої оцінки масштабів руйнувань, тривалість ситуації та продовження фізичного руйнування інфраструктури та цивільних об’єктів на значній частині території Донецької та Луганської областей не дозволяють дати точні оцінки збитків для України. Збитки від збройного конфлікту на Донбасі сьогодні оцінюється Україною, ООН, USAID та незалежними експертами по-різному.
Встановлено, що у ході Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил на сході України, крім найстрашнішого – загибелі людей, є також пошкодження, руйнування тисяч об'єктів інфраструктури, в тому числі, житла. Тисячі сімей залишилися без даху над головою, або їх житло настільки зруйновано, що не дозволяє нормально і безпечно в ньому проживати. Крім цього зруйновано чимало цивільних об’єктів та об’єктів інфраструктури, мереж водо-, тепло-, газо- електропостачання, а також об’єктів, що забезпечують водовідведення і каналізацію; доріг, об’єктів соціального та культурного призначення, таких як школи, дитячі садки, заклади охорони здоров’я, культурні та історичні пам’ятки тощо.
Доведено, що класифікацію об’єктів критичної інфраструктури слід проводити, враховуючи такі критерії як: їх важливість для реалізації життєво важливих функцій; існування загроз для них; тривалість робіт для їх відновлення та акцентовано увагу на питаннях створення законодавчого підґрунтя для відновлення об’єктів критичної інфраструктури та цивільних об’єктів, що постраждали внаслідок збройного конфлікту.