Параметри
Забруднення ґрунтів важкими металами внаслідок ведення бойових дій: результати з тестової ділянки у Миколаївській області
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
16 грудня 2025 р.
Автор(и) :
Остапенко, Павло
Жукова, Ярослава
Інститут охорони ґрунтів України
Петрищенко, Сергій
Інститут охорони ґрунтів України
Лазарець, Аделіна
ГО "Товариство дослідників України"
Степаненко, Назар
Інститут охорони ґрунтів України
Мова основного тексту :
English
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
4(111)
ISSN :
1728-2713
Початкова сторінка :
51
Кінцева сторінка :
57
Фінансування :
Acknowledgments. The research was carried out as part of the International assistance project No. 5673 "Landscape Lab KNU as a laboratory hub for environmental education and research" funded by the Government of the Swiss Confederation through the Swiss Agency for Development and Cooperation (SDC), implemented by the NGO "Ukrainian Researchers Society" in cooperation with the Taras Shevchenko National University of Kyiv.
Цитування :
Bonchkovskyi, O., Ostapenko, P., Zhukova, Y., Kravchuk І., Petryshchenko, S., Lazarets, A., Halahan, O., & Stepanenko, N. (2025). War-induced soil contamination with heavy metals: results from a test site in Mykolaiv region. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 4(111), 51-57. https://doi.org/10.17721/1728-2713.111.06
Вступ. Війна в Україні серйозно впливає на фізичні, хімічні та біологічні властивості ґрунтів. Хімічне забруднення ґрунтів у зонах ведення бойових дій є однією з найбільш дискутованих тем, оскільки в процесі детонації зброї різного типу в ґрунт потрапляє комплекс забруднювачів, серед яких одним із найтоксичніших є важкі метали. Як наслідок – сформувалися протилежні думки стосовно рівня забруднення важкими металами.
Методи. Вміст важких металів на досліджуваній ділянці площею 2000 м2 (с. Степова Долина) було виміряно за допомогою портативного рентгенофлуоресцентного аналізатора. Для визначеності точності рентгенофлуоресцентного аналізу вміст важких металів (Cd, Zn, Pb, Cu, As) додатково визначено за допомогою атомно-абсорбційної спектрометрії (ContrA 800 D).
Результати. Дослідження латеральної мінливості вмісту різних важких металів на тестовій ділянці у Миколаївській області, сильно постраждалій від артилерійських обстрілів у 2022 році, практично не виявили забруднення ґрунтів важкими металами (окрім кадмію в одному зразку). Здебільшого вміст важких металів не пов'язаний із розташуванням кратерів (за винятком свинцю), концентрація якого зростає поблизу кратерів. Для вмісту свинцю виявлено дуже хороше узгодження між портативним рентгенофлуоресцентним аналізатором і атомно-абсорбційною спектрометрією. Через низькі концентрації міді, кадмію та миш'яку в ґрунті рентгенофлуоресцентний аналізатор не має можливості до їх вимірювання.
Висновки. На досліджуваній ділянці забруднення ґрунту важкими металами внаслідок вибухів артилерійських снарядів, РСЗВ та мінометів є незначним. Поблизу кратерів не прослідковується збагачення важкими металами, що може свідчити про недоліки відбору змішаних проб у разі проведення досліджень з високою роздільною здатністю. Використання портативного рентгенофлуоресцентного аналізатора дає змогу швидко перевірити пошкоджені війною ґрунти на вміст важких металів та виявити місця забруднення важкими металами. Однак для отримання точних даних про забруднення важкими металами потрібні більш точні лабораторні методи.
Методи. Вміст важких металів на досліджуваній ділянці площею 2000 м2 (с. Степова Долина) було виміряно за допомогою портативного рентгенофлуоресцентного аналізатора. Для визначеності точності рентгенофлуоресцентного аналізу вміст важких металів (Cd, Zn, Pb, Cu, As) додатково визначено за допомогою атомно-абсорбційної спектрометрії (ContrA 800 D).
Результати. Дослідження латеральної мінливості вмісту різних важких металів на тестовій ділянці у Миколаївській області, сильно постраждалій від артилерійських обстрілів у 2022 році, практично не виявили забруднення ґрунтів важкими металами (окрім кадмію в одному зразку). Здебільшого вміст важких металів не пов'язаний із розташуванням кратерів (за винятком свинцю), концентрація якого зростає поблизу кратерів. Для вмісту свинцю виявлено дуже хороше узгодження між портативним рентгенофлуоресцентним аналізатором і атомно-абсорбційною спектрометрією. Через низькі концентрації міді, кадмію та миш'яку в ґрунті рентгенофлуоресцентний аналізатор не має можливості до їх вимірювання.
Висновки. На досліджуваній ділянці забруднення ґрунту важкими металами внаслідок вибухів артилерійських снарядів, РСЗВ та мінометів є незначним. Поблизу кратерів не прослідковується збагачення важкими металами, що може свідчити про недоліки відбору змішаних проб у разі проведення досліджень з високою роздільною здатністю. Використання портативного рентгенофлуоресцентного аналізатора дає змогу швидко перевірити пошкоджені війною ґрунти на вміст важких металів та виявити місця забруднення важкими металами. Однак для отримання точних даних про забруднення важкими металами потрібні більш точні лабораторні методи.
Галузі знань та спеціальності :
103 Науки про Землю
Галузі науки і техніки (FOS) :
Науки про Землю та суміжні науки про навколишнє середовище
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
1.04 MB
Контрольна сума:
(MD5):37b79104dbbdc96c65b86e4f8a0c8faa
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY
10.17721/1728-2713.111.06