Перша знахідка роду Arcticocarcinus Shweitzer et al., 2016 (Decapoda, Brachyura) у данському ярусі Криму (Україна) та її палеобіогеографічне значення

Дернов, В., Удовиченко, М. (2023). First record of the genus Arcticocarcinus Shweitzer et al., 2016 (Decapoda: Brachyura) in the danian of the Crimea (Ukraine) and its paleobiogeographic significance. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 2(101), 5–14. https://doi.org/10.17721/1728-2713.101.01

Палеогенові десятиногі ракоподібні в Україні вивчені недостатньо. Дана група артропод не привертала значної уваги дослідників, незважаючи на те, що їхні рештки відомі в палеогені Придніпров'я, Донбасу, Криму та Карпат. У цій статті описується перша знахідка на території України декаподи роду Arcticocarcinus Schweitzer et al., 2016. Рештки походять з нижньої частини данського ярусу Передгірного Криму (розріз Ак-кая біля с. Біла Скеля Білогірського району). Фосилію знайдено in situ в нірці Thalassinoides Ehrenberg, 1944. Подібні знахідки дозволяють встановити які саме викопні декаподи створювали нірки Ophiomorpha, Thalassinoides та Spongeliomorpha. Відклади, в яких знайдено рештки крабу, є сильно біотурбованими. Зважаючи на присутність різноманітних іхнофосилій, можемо зробити припущення щодо накопичення цих відкладів в умовах сколітової іхнофації, що зазвичай поширена на морських субстратах, що постійно переміщуються хвилями. У данський вік на території сучасної Північної України розташовувався холодноводний басейн, який мав зв'язок із Західною Європою та Бореальним басейном. Значно теплішим був Південний басейн, який знаходився в Карпатах, Причорноморській западині, Криму та мав зв'язок із Середземноморським басейном. Представник роду Arcticocarcinus знайдений вперше за межами Швеції. Дуже малоймовірно, що представники роду Arcticocarcinus Schweitzer et al, 2016 проникли на територію сучасної Швеції з Криму чи навпаки через Польську протоку, оскільки цьому заважав Карпатський флішовий басейн, який, очевидно, був нездоланним бар'єром для розселення мілководної бентосної фауни. Судячи з усього, обмін фаунами відбувався через субширотні басейни – Дніпровсько-Донецьке море та Прип'ятську протоку. Вищезгадане море було частиною так званого моря Архангельського – великого субширотного палеобасейну, що простягався від відрогів Кавказу та Уралу до Західної Європи. Знахідка Arcticocarcinus cf. insignis Segerberg, 1900 розширює палеонтологічну характеристику відкладів данського ярусу Криму, а також свідчить про вільний обмін бентосними фаунами між Північною Європою та Кримом.