Орфографічні й лексико-семантичні анормативи в публіцистичних текстах культурно-мовної тематики
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
10 квітня 2019 р.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
1
Випуск :
74
ISSN :
2522-1272
Початкова сторінка :
57
Кінцева сторінка :
67
Цитування :
[APA 7] Мариненко, І. О. (2019). Орфографічні й лексико-семантичні анормативи в публіцистичних текстах культурно-мовної тематики. Наукові записки Інституту журналістики, 1(74), 57–67. https://doi.org/10.17721/2522-1272.2019.74.6
[ДСТУ] Мариненко І. О. Орфографічні й лексико-семантичні анормативи в публіцистичних текстах культурно-мовної тематики. Наукові записки Інституту журналістики. 2019. Т. 1, № 74. С. 57—67. DOI: 10.17721/2522-1272.2019.74.6 (дата звернення: 20.08.2026).
Питання мовної грамотності публіцистичних текстів не втрачає актуальності через наявність у них значної кількості відхилень від мовних норм. Аналіз журналістських матеріалів культурно-мовної тематики засвідчив, що мовні норми в них порушуються досить часто, попри суворі вимоги до таких видів публікацій. Мета дослідження – систематизувати найпоширеніші помилки в журналістських матеріалах культурно-мовної тематики, визначити чинники, що вплинули на їх появу. Для її досягнення з популярних інтернетвидань було обрано й проаналізовано 85 статей та інтерв’ю, зміст яких присвячений питанням мовної політики й культури мовлення; кількість зібраних анормативів перевищує 400. У процесі роботи із зібраним матеріалом застосовувалися такі методи: для відбирання текстів і збирання прикладів анормативів із крос-медійних ЗМІ – метод суцільної вибірки; для визначення суті порушення мовної норми і встановлення причин такого явища – описовий метод; для систематизації та класифікації зібраних анормативів – методи аналізу й синтезу. Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що публіцистичні тексти культурно-мовної тематики містять меншу кількість порушень мовних норм, ніж тексти інших тематичних спрямувань: значно рідше трапляються помилки у вживанні паронімів, не зафіксовано недоречного вживання маловідомих термінів і рідковживаних слів. Однак під впливом російської мови залишається високим показник словотвірних і семантичних калькувань, що свідчить про відсутність чіткого розмежування двох мов у свідомості авторів текстів. Перманентне підвищення мовної компетенції журналістів і редакторів, звернення уваги на складні випадки написання слів і вживання певних лексичних одиниць сприятимуть суттєвому покращенню мовної культури медійників.
Галузі знань та спеціальності :
C Соціальні науки, журналістика та інформація
Галузі науки і техніки (FOS) :
Соціальні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
420.39 KB
Контрольна сума :
(MD5):b950292843f390f7d59f58db13b88095
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Attribution 4.0 International